Про альтернативні джерела енергії, залежність і перспективи України
Добро, яке Ви створили сьогодні, люди забудуть завтра – все одно творіть добро. (Мати Тереза)
Директор черкаської компанії "Цетус", яка пропонує рішення на основі вітро-сонячних, геотермальних, твердопаливних систем, теплових насосів і сонячних колекторів.
Відновлювані джерела енергії дозволяють значно зменшити споживання газу або електроенергії і дають можливість зробити незалежним практично будь-який об'єкт за рахунок використання енергії вітру, води, Сонця і Землі.
Ринок альтернативних джерел енергії зараз активно розвивається. Нещодавно були внесені зміни в закон "Про електроенергетику", оскільки попередня редакція за старої влади створювала ґрунт для корупції. Там зелений тариф був одним з найвищих у світі. Ринок дуже чекав нового закону, зараз він набув чинності. Очікується приплив інвесторів, дорога відкрита як для великих гравців, так і для малого сектора.
Україна задекларувала, що до 2030 року ми маємо замістити до 11% традиційних джерел відновлюваними. Як це зробити без дотацій? Ніяк! Тому ввели "зелений" тариф – держава зобов'язується купувати електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел з урахуванням цього зеленого тарифу. Зараз тарифи в Україні більш-менш зважені і збалансовані.
Зелений тариф – це державний механізм, що стимулює перехід від традиційних джерел енергії до альтернативних, відновлюваних (об'єкти біомаси та біогазу, сонячна енергетика, гідро- й вітроенергетика).
Як це працює на практиці? Наприклад, Ви побудували в цьому році сонячну станцію на даху потужністю 100 кВт. Бюджет на будівництво склав 120 000 євро. На сьогоднішній момент держава зобов'язана купувати у Вас електроенергію за 0,21 євро/Вт. На Черкащині, наприклад, така станція в рік згенерує близько 110 000 кВт*год електроенергії, що в грошовому еквіваленті складе 23 000 євро. Тобто повернення прямих інвестицій в подібних проектах по сонцю здійснюється за 6 років. Це серйозний стимулюючий механізм. Приблизно така ж ситуація із вітром, біомасою, біогазом.
У сусідніх європейських країнах альтернативна енергетика розвивається більш активно. Деякі країни навіть перевиконали свої державні програми по заміщенню відновлюваною енергетикою традиційних джерел. Україна тільки на початку цього шляху.
Це великий міф, що Росія – енергонезалежна. Там є багато проблемних регіонів, які взагалі не газифіковано. Є ділянки, де не достатньо електроенергії. Тому теплові насоси там користуються популярністю.
Наша країна – енергозалежна і з дуже великим енергоспоживанням. Німеччина, Італія та інші країни Європи вже вичерпали свій ліміт по дотаціях і сонця, і вітру. Вони цей шлях пройшли, цикл завершений. Те, що хотіли, вони вже замістили. Можливо, Польща ще проходить цей шлях, але вітропарків там дуже багато. У них весь процес стимулюється державою.
Зараз у нас тільки ледачий не виробляє котли. З часом із цим теж може бути проблема. Перш ніж рубати ліс, його потрібно ще й десь висаджувати, і чистити... У Німеччині, наприклад, ділянка лісу – це, в першу чергу, проблема з прибиранням і очищенням лісу від чагарників та старого лісу. Якщо за лісом не стежать, власникам загрожують великі штрафи. Тому вони підписують договори з виробниками котлів: власники не мають проблем з прибиранням, а виробники отримують сировину, з якої вони роблять пелети, брикети тощо. Там все це адекватно оформлено на законодавчому рівні. А у нас котлами займаються всі, починається спекуляція на дровах...
На сьогоднішній момент без Криму в Україні збудовано десь 450 МВт сонячних електростанцій, по вітру – приблизно стільки ж. Український ринок потенційно дуже цікавий інвесторам. Ми задекларували замістити відновлюваною енергетикою не менш 11% потреб України, а на сьогоднішній момент використовували лише до 3 %. Європейський ринок перенасичений, їм потрібен ринок збуту. Але щоб інвестиції зайшли в Україну, потрібні нормальні закони, гарантії влади, потрібно встановити якісь правила гри на ринку.
Протягом тривалого періоду часу ми концентрували свою увагу тільки на сонячних і вітрових генераторах. Останнім часом у зв'язку з енергетичною кризою пішли в сферу теплових насосів. На мою думку, сьогодні теплові рішення, засновані на використанні енергії землі для опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування, є найбільш сучасною світовою розробкою. На спільному молдавсько-українському підприємстві у Кишиневі виробляємо реверсивні теплові насоси, які дозволяють виробляти і тепло з гарячою водою, і охолодження, використовуючи невичерпну енергію землі.
Земля – це теплоакумулятор, невичерпне джерело енергії. На глибині від 2 метрів земля не промерзає. Температура землі на глибині нижче 8-10 метрів стабільна в діапазоні від 8 до 12 градусів за Цельсієм в будь-яку пору року – і взимку, і влітку.
Ми буримо в землю свердловини, здебільшого на 50 метрів, з однієї свердловини можна піднімати від 3 до 3,5 кВт теплової енергії. Кількість свердловин залежить від потреб конкретного об'єкта. Наприклад, для будинку на 250-300 м² вистачить п'яти свердловин. Контур в землі приблизно на 700 літрів теплоносія, завдяки циркуляційному насосу, що забезпечує циркуляцію теплоносія (вода, дифриз, пропіленгліколь) відбувається подача тепла від контуру землі до теплового насосу, який догріває теплоносій і нагріває воду для опалення чи водопостачання.
Ефективність використання таких систем (так званий коефіцієнт перетворення) становить десь 4,5. Іншими словами, це коефіцієнт ККД – теплові насоси в 4, 5 рази ефективніше, ніж газові й електричні. Щоб зробити 10 кВт теплової потужності безпосередньо для опалення та гарячого водопостачання, ми витрачаємо близько 2 кВт електричної. Водночас електричному котлу на ті ж 10 кВт теплової потужності необхідно витратити 10 кВт електричної енергії.
Температура в землі постійна, тому насоси працюють як на тепло, так і на холод, вони є реверсивними. Охолодження приміщення може здійснюватися двома способами. Перший – пасивне кондиціювання, коли теплоносій із земляного контуру з температурою 10-12 Сº подається безпосередньо в фанкойли, водночас у фанкойлі працює тільки вентилятор, який споживає 40-50 Вт. За звичайних умов кондиціонер із зовнішнім і внутрішнім блоком буде споживати 1 кВт, забираючи повітря з вулиці. Другий спосіб – активне кондиціювання, коли тепловий насос доохолоджує теплоносій до 4-8 градусів.
У Кишиневі ми беремо участь в проекті "Экомолдова" – у будинку на 24 під'їзди по 24 поверхи вже ударили 63 кілометри свердловин. Цілий район міста буде на теплових насосах. Це те, до чого треба рухатися...
Останнім часом черкащани все частіше цікавляться альтернативними джерелами енергії... Газова криза, проблеми в електроенергетиці – все це стимулює розвиток ринку альтернативних джерел.
Поки що альтернативні джерела енергії в Черкасах реалізують здебільшого у приватних проектах. Хоча починається якась активність і на міському рівні. Ми беремо участь у будівництві пілотного проекту будинку для учасників АТО. П'ятиповерхівку будуть будувати на вулиці Ватутіна. Поставлено завдання зробити будинок максимально енергоефективним і економним (з мінімальними щомісячними платежами з опалення та гарячого водопостачання для мешканців) – там будуть і сонячні батареї, і теплові насоси. Реалізовані хороші інженерні рішення з утеплення, розташування будівлі на південь. Сподіваємося, що після успішної реалізації цього проекту, з'являться й інші комерційні замовлення. В області ми реалізували дуже багато об'єктів із сонячними батареями і тепловими насосами. Останнім часом через ситуацію з газом і вугіллям, що призвели до відключень електроенергії, було багато замовлень зі встановлення резервних систем електропостачання.
Теплові насоси і сонячні батареї – екологічні та ефективні, не мають ніяких елементів, які можуть вибухнути або загорітися. Крім того, для узгодження не потрібен проект або якісь дозвільні документи. Мінімальний гарантійний термін для сонячних батарей – 25 років. Поставив на даху і забув, а батареї протягом 25 років зменшують енергоспоживання.
Станом на 2014 рік, відновлювана енергетика склала всього 1,21% від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні: на вітрові станції припало 0,71%, на сонячні – 0,29%, на малі ГЕС – 0,15% і на біомасу 0,06%. Загальний обсяг оплати за вироблену електроенергію в об'єднаній енергосистемі України становить 86,2 млрд гривень, відновлювана енергетика отримала 5,7 млрд гривень (6,61%).
Фото – Олександр Рибалка
