У Краєзнавчому музеї псуються артефакти ХVI століттяСтаровинні музейні артефакти працівники рятують від цвілі самотужки. |
22 липня 20174810 |
Відсутність системи кондиціонування та гідроізоляції, відповідного обладнання для зберігання архівів, пожежна система радянського типу та старий дах – працівники установи власними силами, за допомогою примітивних засобів, рятують музейні фонди. Проте від надмірної вологи артефакти вкриваються цвіллю та зазнають невідворотних пошкоджень. Директорка музею Ірина Собко розводить руками: грошей немає навіть для замовлення кошторисної документації, щоб оцінити вартість ремонту.
Краєзнавчий музей зберігає два унікальні друковані видання: першу друковану книжку 1623 року "Апостол" та рукописне Пересопницьке Євангеліє ХVІ століття. Також у фондах є тисячі інших цінних експонатів: близько трьох тисяч рушників і колекція вишитих сорочок Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Головний зберігач фондів Черкаського обласного краєзнавчого музею Валентина Мухова дістає з архівів книги. Музейниця рятує їх підручними засобами: розклала поряд зі старовинними книгами спеціальну сіль, яка вбирає вологу. Стародавні рушники та одяг сушить за допомогою тютюну. В підвалі краєзнавчого музею сирість і волога – вже звична справа. Миски для води у підвалі музею розставлені під каналізаційними трубами, хоча технічні працівниці витирають воду постійно.
Технічний стан будівлі незадовільний, а ситуація з музейними експонатами критична: фонди не провітрюються, псуються від вологи, внаслідок цього з'являється грибок і цвіль. Комунікації вже віджили своє, вони непридатні для використання, сантехніка тече і постійно прориває труби. Були випадки, коли експонати сушили на порозі установи.
За словами Олександра Шабатіна, директора департаменту культури та зв'язків із громадськістю ОДА, питання фінансування Черкаського обласного краєзнавчого музею можуть вирішити лише депутати обласної ради.
Головний зберігач фондів Валентина Мухова показує листи про фінансування музею, які вона відправляла чиновникам. Деякі прохання датовані 1997 роком. І на кожне з них є відписки, які не пришвидшили капітальний ремонт приміщення і не поліпшили ситуацію з унікальним фондом. Тож поки що працівники музею працюють над розробкою майстер-класів для відвідувачів і шукають грантової підтримки. Музейники роблять усе, що можуть, але попри всі старання є речі, які від них не залежать.
Ірина Філенко