Адреналінова залежність: яким екстремальним спортом займаються черкащани?Ми знайшли безстрашних любителів пригод і дізналися, чому вони обрали для себе небезпечні хобі. |
27 січня 201616101 |
"Екстрим для мене – це спосіб пізнати себе "справжнього"
"Зі збільшенням сили вітру збільшується й ризик потрапити в екстремальну ситуацію"
Кайтбордингом займаюся близько 7 років. Навчався самостійно, щоправда, навички поведінки з вітрилом у мене були, але кайтбординг – це екстремальний вид спорту і дуже відрізняється від традиційного вітрильного.
В місті й області кайтбордингом займається близько 50 осіб. Проводяться різноманітні злети і чемпіонати. Перші змагання на першість міста ми провели у травні 2015. Рідні ставляться до мого заняття позитивно. Два сини також спортсмени, я навчаю їх кайтбордингу.
Кайтбординг – це видовищний і екстремальний вид спорту. Зі збільшенням сили вітру збільшується й ризик потрапити в екстремальну ситуацію. Погода мінлива, тому спрогнозувати наперед щось неможливо. Все залежить від вашої майстерності й навичок. Початківцям не завадить допомога більш досвідчених. Все спорядження для кайтбордингу важить 6-10 кг, його можна носити на собі (рюкзак і дошка). Крім того, цим спортом можна займатися весь рік. Літом – вода, взимку – сніг, в міжсезоння – піщаний берег, поля.
"На перших заняттях не обійшлося без синців і опіків"
Під час одного з занять із самооборони побачив, як хлопці відпрацьовують номер фаєр-шоу. Під враженнями загорівся бажанням і собі спробувати. Займаюся цим близько двох років. Практикуюся з різним реквізитом – пої, роуп-дарт, вогняне віяло, стаф. Брав участь у фестивалі "Вогняний Лев 2014" у Львові. У Черкасах близько 25 осіб мають таке ж хобі. Друзі в захваті від мого захоплення, рідні трохи в шоці, але їм теж подобається.
Під час тренувань розвиваються м’язи, гнучкість, координація та пам'ять. Займатися цим повністю безпечно, але на перших заняттях не обходилося без синців та опіків. Зимою практикуюсь в залі, а літом – просто на вулиці.
Від тренувань отримую задоволення, багато емоцій і чудових моментів. Також я познайомився з новими цікавими людьми. Для мене фаєр-шоу – це можливість забути про все і сконцентруватися на відпрацюванні елементів.
"У житті, як і в паркурі, немає меж, є тільки перешкоди"
Паркур – це мистецтво руху і подолання перешкод. Мене на заняття паркуром надихнули фільми про трейсерів "Ямакасі", "13 район". Після перегляду цих стрічок вирішив спробувати. Займаюся паркуром близько 10 років.
Навчався самостійно, розпочинав із перегляду відеоуроків, потім познайомився з іншими трейсерами. Влітку займаюся на пляжах, кар’єрах, взимку шукаю спеціальні зали, щоб підтримувати форму. У Черкасах цей рух розвивається не дуже активно. В період з 2008 по 2011 рік займалося понад 200 осіб, а у 2015 році, на жаль, ця цифра зменшилася до 30. Для мене кожне тренування – це нова цікава історія.
Паркур розвинув мене як фізично, так і духовно. Гнучкість, спритність, швидкість реакції, бездоганне володіння тілом – ось що дають тренування. У житті, як і в паркурі, немає меж, є тільки перешкоди.
Олександр Єнін
А де г в этих трущобах хоть один акробатический зал? Бассейн с пуфиками? Я здесь сколько живу, сколько искал хоть что то подобное и ни чего подобного до сих пор не построено. Уже 2020год. В Киеве таких залов хоть пруд пруди. Смотришь в Днепре есть, открыли в Чернигове... В Черкассах про паркур только говорят, а самоучки занимаютс до первой травмы. Уймища шараг с тренерами сомнительного происхождения по самообороне, качалок, футбольных и всякой шла... А ни одного зала для паркура, при том что куча заброшек есть и бесхозных помещений в неработающих заводах.
мені подобається0мені не подобається0