Яких новорічних традицій дотримуються відомі черкасці?

Протягом 10 років ми з гуртом "Ефект метелика" працюємо в новорічну ніч. Тільки один рік трапилося так, що ми не виступали. Тоді у всіх був ступор, адже ніхто не знав, як святкувати і що робити. Різдво ж всі відзначають у родинному колі. Цього дня ми з родичами ходимо до мами в гості. А там вже так наїсися, що не те що ледве йдеш, а викочуєшся! Кожного року 7 числа я ходив колядувати. Різним різдвяним пісням мене навчила бабуся. Зараз, правда, вже нічого не пам'ятаю. Роки три тому ми з басистом під впливом російського фільму "Ёлки" започаткували традицію. Суть її була в тому, щоб під бій курантів швиденько на листочку написати бажання і спалити. Ручка у нас була одна на двох, що додавало адреналіну. Чи здійснилися бажання, важко сказати, бо ми вже не пам'ятаємо загадане.

Костянтин Доброцький

гітарист гурту "Ефект метелика"

У мене, напевно, найстрашніший варіант святкування для сімейних людей, які звикли зустрічати Новий рік в традиційному форматі: з рідними, ялинкою, олів'є, телевізором. Я з 2006 року на Новий рік працюю. Тому традиційно новорічні свята у мене проходять у колі колег. Зовсім інша ситуація з Різдвом: для мене це сімейне свято, і я принципово не беру на цей день роботи. Щороку 7 січня ми їздимо до батьків чи бабусі. Обов'язково чекаємо першої зірки! Лише тоді перша ложка куті... Пам'ятаю, ми з братом завжди сідали і робили прикраси, іграшки, подарунки на Новий рік. Підготовку розпочинали десь за два тижні до свята. Ще змалку я любила, коли 31 грудня ми прокидалися о 9 ранку всією сім'єю, прибирали, разом готували їжу. Зважаючи на те, що я дитина 90-х, готували ми прості страви, але цей сімейний затишок – його ні за які гроші не купиш. Обов'язково перед кожним Новим роком я чищу полички, шафи, тумбочки від непотрібних речей. Роблю це для того, щоб у новий рік прийти з якомога меншим багажем того, що віджило своє. Перш ніж викинути, дякую кожній речі за те, що вона була у моєму житті, допомагала протягом певного часу.

Ірина Тітовська

радіоведуча, журналіст, організатор культурних та розважальних заходів

Новий рік – це ще одна можливість зібратися з близькими. Кожного року я святкую його з друзями та дівчиною. Під бій курантів бажання не загадую, до цієї звички ставлюся скептично. Різдво для мене більш значуще, у порівнянні з Новим роком. Коли я жив у Франції, святкував його 25 грудня за усіма традиціями. На Різдво французи збираються всією родиною. Лише о 12 годині ночі всі розпаковують подарунки. Для святкового столу готують різні страви: запечені каштани, фуа-гра, устриці, запеченого півня чи курку. Обов'язково подають яблучний пиріг, всередині якого розміщують фігурку Божої Матері. Кому вона попадеться, вважається королем чи королевою вечора. Зараз же, живучи в Черкасах, Різдво я святкую 7 січня з друзями, які щороку приїжджають із Франції погостювати.

Мело

ді-джей клубу "CopaCabana"

Новий рік для мене – це довгоочікувана та особлива подія. У нашій родині існують певні "правила" його святкування, яких дотримуються з року в рік. Наприклад, на нашому новорічному столі завжди є олів'є, оселедець під шубою та індичка. Будинок зазвичай прикрашаємо гілочками сосни, гірляндами та штучною ялинкою. Наряджаємо пухнасту красуню тільки 31 грудня. У цьому бере участь кожен член сім'ї. Різдво ми також святкуємо всією родиною. Обов'язково за святковим столом присутні хрещені. Коли я була маленькою, вони завжди приходили привітати мене. Зараз, коли у мене є свій похресник, я так само приходжу до нього в гості на Різдво. Загалом, вся підготовка до свята у нас розпланована заздалегідь. Я не люблю, коли щось іде не за планом, або трапляються неочікувані ситуації. Тому завжди дотримуюсь традицій та "неписаних правил".

Міла Сотник

художниця

Раніше Новий рік ми з сім'єю любили відзначати у різних місцях: і в Карпатах, і в теплих країнах, і в гостях у друзів. Але вже протягом десяти років святкуємо тільки вдома, збираючи три покоління Кукліних за одним столом. Справа в тому, що двоє наших дітей із 17 років живуть окремо. Спочатку вони вчилися в Київському університеті, потім працювали в Києві, а вже років п'ять працюють за кордоном. Ми домовилися, що Новий рік зустрічаємо разом. У Черкасах живуть і батьки, вони теж святкують разом із нами. На столі зазвичай стоїть шампанське, качка з яблуками та інші страви домашнього приготування. Новий рік для нас – єдина можливість зібратися всім разом, тому ми його дуже любимо.

Олег Куклін

директор Черкаського державного бізнес-коледжу

Новорічна пора для мене – час для аналізу, підбиття підсумків минулого року та обдумування планів на наступний. Кожну ідею, мрію та бажання обов'язково записую – так можна чіткіше структурувати свої плани. Звісно, дуже приємно викреслювати зі списку попереднього року те, що здійснилося, та дописувати те, чого не могла передбачити ще рік тому. Я надзвичайно люблю подорожувати Україною, світом, знайомитися з культурою міста, країни через спілкування з місцевими жителями. Новорічну ніч я проводжу в тому місті, де не була. Так я відвідала різні міста Італії, Карпати та Львів. Ніколи не беру екскурсійні тури, адже цікавіше прогулятися вуличками незнайомого міста. Можливо, так ти не дізнаєшся деяких фактів з історії, зате зможеш відчути місто, провівши принаймні один день як його звичайний житель. Різдво ж для мене – свято сімейне. Відзначати його збираємося всією родиною за традиційним столом з дванадцятьма стравами, серед яких центральне місце, певна річ, займає пшенична кутя.

Тетяна Артеменко

директор Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру

Новий рік для мене – це затишок. Це відчуття магії, що ти переходиш через рубіж, за яким щось невідоме... Момент дуже магічний і казковий. Раніше я зустрічав Новий рік із батьками. Тато завжди приносив ялинку, мене залучали до її прикрашання. Для святкового столу обов'язково готуємо олів'є. Розумію, що це жахливий штамп, але без цього салату я не уявляю Новий рік! В дитинстві я взагалі не святкував Різдво. Розпочав його відзначати лише у студентські роки, коли ми водили вертеп по садках та школах. Так, я чув, що в цей день потрібно готувати 12 страв тощо... Але пріоритетнішим для мене був саме Новий рік. Старий рік зазвичай проводимо тостом, яким я запрошую всіх гостей згадати все, що відбулося з ними цього року, і подумки подякувати за всі-всі події. Для мене це ніби своєрідний ритуал, якого завжди дотримуюся, незважаючи на те, де святкую.

Олесь Павлютін

актор, режисер Черкаського драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка

Новий рік і Різдво я традиційно відзначаю з ріднею: це батьки, сестри, тітонька, племінниця. У новорічну ніч всі ми збираємося в Черкасах. Сестрички відповідають за святкове меню, я з племінницею – за шоу-програму. Традиційно у нас на святковому столі олів'є та якийсь новий #пальчикиоближеш салат. Сестрички експериментують із рибою і м'ясом. Ну і без маминих "солоних" огірочків ніяк. Святкуємо завжди дуже весело, з душею і по-сімейному. На Різдво за сприятливої погоди тією ж компанією їдемо до Холодного Яру. А там – старенька-рідненька хатинка, багаття та снігова баба!

Марина Манго

журналістка, телеведуча

Різдво зазвичай святкуємо у бабусі. Цього дня до неї з’їжджаються діти, внуки та правнучка. На святковому столі у нас обов'язково стоїть домашня ковбаска та запечена буженина. Їх готуємо за стародавніми сімейними рецептами. Кутю ми варимо лише з пшениці. Обов'язково додаємо в кашу родзинки, мед, узвар із сухофруктів і мак – його перетирає тато у макітрі. Новий рік я святкую з друзями. Зазвичай, ми організовуємо стилізовані вечірки. Наприклад, цьогоріч у нас ідея провести вечірку в білих сорочках із метеликами, капелюхами і вусами. Новий рік для моєї сім'ї – особливий день. Батьки і досі купують до святкового столу продукти з неповсякденного раціону: червону ікру, смачний торт, дорогі цукерки, "заморські" фрукти. Завжди напередодні святкування проводимо повне генеральне прибирання житла, намагаємося завершити розпочаті справи. Окрім цього, у нашій родині є традиція, якої я завжди дотримуюся: Новий рік потрібно зустрічати в новому одязі. Я вірю в прикмету: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Тому в новорічну ніч намагаюся максимально веселитися, не думати про проблеми, дарувати приємні емоції.

Сергій Слинько

активіст, керівник молодіжних проектів, керівник Черкаського обласного молодіжного центру праці

Вже років 8 на Новий рік та Різдво ми з родиною їздимо у Словаччину. Тільки минулоріч зрадили традиції через політичну ситуацію в країні. Зазвичай у Словаччину їздимо з друзями, збирається велика компанія на цілий автобус. Відпочиваємо там не менше 10 днів. Одного року прямо на Різдво в цій країні наш автобус потрапив у невелику аварію, коли ми поверталися в готель, Він з'їхав з дороги у сніговий замет, самотужки витягти його не вдалося. Найближчі села були за п'ять кілометрів від нас. У пошуках телефону та допомоги ми й не помітили, як пролетів час. Повернулися в готель аж о першій годині ночі. Його господарі, які приготували для нас святкову вечерю, розхвилювалися не на жарт.

Віктор Черкаський

дизайнер