Таїнство хрещення: право батьків чи вибір людини?Черкащани розказують, як ставляться до хрещення у дитячому і дорослому віці. |
9 листопада 201640651 |
Після народження дитини батьки задумуються над питанням хрещення. Раніше ніяких сумнівів – хрестити дитину чи ні – не виникало. Сьогодні ж батьки все частіше дають дітям право усвідомленого вибору – пройти таїнство хрещення у дорослому віці зі сформованим світоглядом.
У питанні хрещення дитини більшість батьків керується традиціями. Черкащанка Ольга Власенко разом із чоловіком ставлять ці традиції під сумнів. На їхню думку, віросповідання має бути свідомим вибором свідомої людини.
Хрещення є одним із семи таїнств Православної Церкви. Воно символізує духовне переродження людини. Священнослужителі говорять, що хрещення приймають не для того, щоб отримати життєвий успіх чи позбутися неприємностей, а щоб мати вічне життя в Бога.
Перші християни справді приймали хрещення усвідомлено у дорослому віці, після знайомства з життям Христа, його вченням. Раніше дитяча смертність була дуже високою, тому згодом до таїнства почали приносити немовлят. Усвідомлену відповідальність за них брали на себе дорослі хрещені батьки, які зобов'язувалися виховати дитину в християнському дусі.
Дитинку можна хрестити з восьмого дня від народження. У православній церкві даються хресні батьки, власне, вони несуть відповідальність за своїх похресників, саме вони мають утверджувати їх у вірі. Після хрещення дитина стає членом християнської церкви. Рішення, хрестити дитину чи ні, мають приймати рідні батьки. Вони мають розуміти – Бог дав батькам дар народити маля, а вони мають відповідальність охрестити дитину. Варто пам’ятати: "Хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже". Але Бог піклується про всіх.
В якому віці похрестили дитину, абсолютно не впливає на те, близька вона до Бога чи ні. Питання в іншому – наскільки сильною є її віра. В цій концепції варто розуміти – є щось, чого я не бачу, але це є в мені. Страх – це віра навпаки, віра в погане. Мотивуємося вірою – вона нам допомагає! Якщо ми мотивуємося страхом – притягуємо відповідні події в життя. Цінність віросповідання має підтверджуватися двома речами: по-перше, людина має говорити про свою віру, по-друге, діяти відповідно до віри.
Я народився в сім’ї атеїстів, тому й нехрещений. В церкві я вперше опинився, коли мені було десять років. Попри те, що всередині було дуже красиво, враження залишились суто негативні. Ніколи не переймався тим, що я не хрещений. Також не переймаюся тим, що не належу до жодної з релігій. Я вважаю це зайвим, навіть шкідливим. Відсутність віри не заважає мені бути чесним, співчутливим, чемним, любити близьких, друзів і робити щось корисне для оточуючих.
Хрестити чи не хрестити дитину, і в якому віці це робити – особиста справа кожної родини, яку вирішують відповідно до віросповідання та власної життєвої позиції. Головне, аби це не було формальністю чи наслідком моди.
Христос крестился в 30....но до этого никого и не крестили..не было кому крестить...не было такого обычая. Иоанн Креститель первый, кто начал это делать!
Зато у евреев был другой обряд, который предшествовал крещению - это Обрезание! И обрезали каждого мальчика на восьмой день после его рождения! Это соблюли и родители Христа! Они принесли младенца на восьмой день в Церковь, где священник Семион совершил над ним принятый по еврейскому обычаю обряд обрезания! А сами родители Христа показали нам пример, того как нам поступить с крещением наших детей!мені подобається0мені не подобається0