10 фактів про Черкаси, які вас здивуютьТе, що ви давно шукали, але не знали, де про це прочитати. |
| 2 січня 201910450980 |
Що показували у першому черкаському кінотеатрі? Скільки разів перейменовували Соборну площу? Де раніше був театр? Якщо не знаєте відповіді на ці запитання, тоді вам до нас. Історія нашого міста багата й цікава. Але навряд чи хтось із нас знає про Черкаси все. Читайте 10 цікавих історичних фактів про наше місто і розповідайте про них друзям.
Держава готів у центрі міста
На місці нинішнього ТРЦ "Хрещатик Сіті" був могильник Черняхівської культури четвертого століття. А там, де зараз розташовується готель "Дніпро", було поселення Черняхівської культури. Тут було знайдено сердолікове намисто з 14 напівкоштовних камінців, а також коралові буси, які вже тоді були модними. У племен цієї археологічної культури була розвинена залізообробка, ювелірна майстерність і гончарство. Деякі дослідники пов’язують цю культуру з державою готів.
"Київський Гауді", який дорого обійшовся місту
Владислав Городецький проектував декілька найбільш красивих черкаських архітектурних споруд. Документально доведено, що рукам майстра належать проекти лише двох будівель, а решта нагадують стиль архітектора, але це не підтверджено документами. Точно за проектом Городецького збудували жіночу гімназію (нині Палац дитячої та юнацької творчості), яка коштувала місту колосальної суми – 83 тисяч рублів. А перший громадський банк у Черкасах на перехресті Смілянської та Хрещатика (нині там розташована редакція газети "Черкаський Край") обійшовся у 19 тисяч рублів.
Площу біля ОДА перейменовували 8 разів!
За час свого існування місце багато разів змінювало назву. Спочатку там двічі на рік відбувалися ярмарки, тому площа називалася Базарною. Потім місце було названо на честь собору, що розташовувався поряд – Соборно-Миколаївською площею. Через 15 років назву змінили на Базарну ще на 16 років, у 1941 році перейменували у Соборну, а через два роки знову повернули стару назву. У 1954 владі, напевно, набридло міняти Соборну на Базарну, тому площа стала Центральною ще на 15 років. У 1969 році їй присвоїли ім’я вождя СРСР Леніна, і аж через сорок років її нарешті "декомунізували". Площа стала просто Соборною. Цікаво, що за адресою Соборна площа не зареєстрована жодна будівля.
Погана звичка Хмельницького
Уявіть, якби ви народилися на 400 років раніше, то могли б іти рідними Черкасами і спостерігати, як десь в центрі стоїть Богдан Хмельницький і курить люльку. Здивовані? А це могло бути так. Археологи знайшли люльку в центрі міста із вигравіруваною датою "1651". Якраз у цей час наше місто навідував Хмельницький. Можливо, люлька могла належати саме йому. Зараз вона зберігається у Краєзнавчому музеї.
Перший черкаський кінотеатр з’явився у квартирі
Кінематограф у Черкасах з’явився влітку 1908 року через 13 років після того, як брати Люм'єр показали глядачам "Прибуття потяга". Перший кінотеатр у Черкасах був розташований на вул. Суворівській (нинішня вулиця Байди-Вишневецького навпроти бібліотеки ім. Шевченка), тепер тут стоїть житлова п’ятиповерхівка. Заклад відкрила родина купця Балахова, для цього вони переобладнали свою квартиру – об’єднали дві кімнати, щоб зробити глядацьку залу на 120 місць. Іноді Балахови демонстрували еротичні фільми, за що поліція неодноразово робила їм попередження. У 1911 році в Черкасах було вже два кінотеатри – "Експрес" та "Кінематограф". Ще за декілька років з’явилися "Ампір" і "Міраж".
У черкаській корчмі вбили козацького гетьмана
За однією з версій, Криштоф Косинський – гетьман, організатор козацького повстання проти шляхти й адміністрації Речі Посполитої – загинув у корчмі в місті Черкаси, в районі сучасного Казбету. Запорізькі козаки збиралися провчити Олександра Вишневецького за всі образи: високі мита, побори тощо. Дізнавшись про це, Вишневецький закрився у замку і підіслав своїх служебників до козаків, щоб ті раптово на них напали. У травні 1593 року Косинський разом із передовим загоном спокійно в'їхав до міста і зупинився у придорожній корчмі. Через надмірну безпечність козаків служебникам Вишневецького вдалося убити в тій короткій сутичці Косинського. Щоб помститися за його смерть, запорожці всіма своїми силами посунули на Черкаси. Вишневецький зрозумів, що тепер він опинився в безвихідній пастці, а тому змушений був піти на переговори, які закінчились його фактичною капітуляцією.
Солодка столиця України
Напевно, всі чули про цукрових магнатів Терещенків, які у 1870 році заснували "Товариство цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків" з початковим капіталом у 3 мільйони карбованців, який до 1900 року досяг уже 8 мільйонів. Але першу цукроварню збудували саме на Черкащині – в селі Орловець. А в 1854 році у Черкасах збудували рафінадний завод – один із найбільших у Росії на той час та єдиний в Україні.
Черкаський порт приймав пароплави з Європи
Перша річкова пристань і річковий вокзал у Черкасах з'явився 1846 року. До Черкас припливали не лише місцеві судна, а й англійські, голландські та німецькі пароплави. Мікрорайон Митниця перетворився на справжнє портове містечко, де значного поширення набули мореплавські професії. У 1888 році на карту водних шляхів Російської імперії як важливий транспортний вузол були нанесені Черкаси.
Розкішний парк, театр і публічна бібліотека в центрі міста
На початку минулого століття в самому центрі міста, у теперішньому Дитячому парку, розташовувався великий красивий сад із театром, а також публічна бібліотека. Завдяки зусиллям сім'ї Ярових, парк і театр дуже швидко стали культурним осередком Черкас. Вхід у парк був платним. У центральній частині в спеціальному павільйоні грали піхотні оркестри. У часи Першої світової звідси на фронт помпезно проводжали вояків. У часи Другої світової територія парку дуже постраждала. У 1950 поруч побудували кінотеатр "Родина", пізніше традицію продовжить "Салют".
Вигляд міста 200 років тому
У XIX – на початку XX ст. місто ділилося на 5 частин. Як ми вже писали вище, в районі кінотеатру "Салют" та дитячого парку розміщувалися театр і цирк. Територія між вулицями Можайського та Пушкіна називалась Казбет: там мешкали бурлаки, втікачі, сірома. В районі ЧНУ ім. Б. Хмельницького стояли вітряки, далі починався ліс. Вулиця Волкова раніше називалася Гостромогильною, тому що там був великий курган Гостра Могила (ймовірно, скіфський), знищений господарем земельної ділянки десь у 1914-1915 роках. Низинна частина міста, розташована в долині Дніпра, називалася Митниця. Тут розміщувались основні промислові підприємства: цвяхо-болтовий, чавуноливарний, деревообробний, винокурний і пивоварні заводи, механічні млини, пристань. Наймолодшою частиною міста була Соснівка, там розташовувалися дачі місцевих багатіїв.
Яна Проценко
В с.Ташлик Смілянського району був побудований перший в Російській імперії паровий пісково-рафінадний завод,оснащений найновішою західноєвропейською технікою. Його побудували промисловці Яхненко та Семиренко.Завод існував з 1843р.до 1861р.
ї
Сахарную свеклу завёз в Черкасскую область граф Бобринский
В соснівкі як були дачі місцевих багатіїв так і залишились
А в 1854 году в Черкассах построили рафинадный завод – один из крупнейших в России на то время и единственный в Украине.
Яна Проценко - противоречие в предложении. Может быть , крупнейший в СССР?
Государства Украина тогда не было. Территория именовалась Малороссией и входила в состав Российской империи. При чём здесь СССР? При СССР Были построены заводы покрупнее. Например Пальмирский сахзавод в Золотоношском районе.
Вы думаете если профура Екатерина II своим приказом велела назвать угро-финские племена Московии какими-то великороссами, а украинцев — истинных русичей — малороссами от этого Украина перестала существовать? Украина пережила Московию, пережила СССР и Рашу хутина пуя переживет.
В1&54році про СРСР ніхто не здогадувався, що таке може статись
Про яке "государство готів" йде мова??? Брєд.
Цікаві факти для екскурсійних груп! То коли вже Черкаси стане містом туристичним?
затон это был завод
Кто помнит берег Днепра возле "быка"(зимой виден у долины роз) , деревянный стадион на берегу и причал лодочный левее нынешней долины роз? Год эдак 1954-56
Причал мав назву "Затон", де ремонтували маломірний флот
Перша річкова пристань і річковий вокзал у Черкасах з'явився 1846 року
Джерело: http://in.ck.ua/ua/sytuacii/10-faktiv-pro-cherkasy-yaki-vas-zdyvuyut#57c92ec543656e76e5ec3c00 Була пристань. Дебаркадер на воді.
Про рафінадний завод - з вістки можна подумати, що це Терещенко. Це не так... Колись я написав історію цього заводу
То "писали" чи публікували ? ато писак багато і "історія" їхня видумка... ;)
Напевне публікували зібрані факти... ;)
А як, дозвольте спитати, "английские, голландские и немецкие пароходы" піднімались до Черкас через пороги? Водосховища ж в XIX столітті не було.
Підводний човен в степах України... Дійсно, факт номер сім мене дуже здивував!
А Ви не чули про судноплавний канал між Західним Бугом і Припяттю? Не ручаюся, що саме ним, але цілком можливо.
Чув. Але тим каналом плоти переганяли в основному.
Всего к 1867 году от Пинска до Бреста были построены и эксплуатировались 22 плотины. Ширина по дну пути была доведена до 14 м, а максимальная осадка судов составляла 70 см.
В таком виде Днепро-Бугский водный путь служил в основном для пропуска плотов с востока на запад и немногочисленных судов во время весенних паводков, доходивших до Варшавы.
http://www.dneprobug.by/history.html
70 сантиметрів осадки це досить небагато. А суден на підводних крилах класу "Полісся", які були розроблені саме для ходіння мілкими поліськими ріками тоді, зрозуміло, ще не було.
Уважаемый, только хотел об этом написать. Но упоротым главное верить, что они родоначальники всего сущего на планете. "дурень думеою багатiе" это про аФФтАра статьи точно
Як корінний черкащанин,народився в 1957 році,з 1975 вчився в Харкові,живу в Кривому Розі, але все життя мрію повернутись в Черкаси- скажу унікальні, цікаві факти тут наведені про історію мого рідного міста.Можу запропонувати тему "Відомі історичні постаті і Черкаси." О.Ч.
Раньше был кинотеатр, а теперь - Приватбанк...Раньше был порт (кстати, ещё и на моей памяти), теперь - площадь для торгашей...Раньше было несколько пехотных оркестров, а ныне единственный городской оркестр на грани распада...
Да, память - это хорошо. Только не пора что-то делать уже сейчас, кроме как покупать/продавать всё, что могло и должно приносить прибыль в бюджет города и способствовать росту культуры?!
Історія і економіка один одному не завада
Нещодавно на нашому вокзалі мала невелику дискусію із мешканцем Черкас. Я не стверджувала, та й він не знав, що Черкаси доволі стародавнє містечко. Проживаю не так довго в Черкасах, і чомусь думала що це молоде місто. Судження мої побудовані були на тому, що архітектурних пам'яток і будівель старих дуже мало в Черкасах. А виявилося, що воно має свою давню історію...Дякую за статтю, дуже цікава і пізнавальна!
Справа в тому що старе місто дуже сильно постраждало під час Другої світової війни. Тому й мало архітектурних памяток. А так місту понад 700 років. Свого часу воно було центром зародження козацтва і Черкаський полк був адміністративною одиницею Гетьманської держави.
Що цікаво при царизмі Черкаси вважались містом-курортом в яке їхали відпочивати зі всієї Російської імперії. А вже потім більшовики в цьому курорті набудували хімічних підприємств!
Черкассам более 700 лет. Три великих пожара постепенно уничтожили все памятники старины. Потом довершили дело те власти, которые расчищали место для застройки жилых домов. Мытница была вначале смыта водохранилищем, а потом в году 1980 снова намыта. Несколько лет от лестницы тянулась пустыня до Днепра. Строить ничего не могли, пока земля не усядет. Если Днепр до 1980 г. тек прямо через дорогу от лестницы,что у ресторана-отеля "Октябрьский (который сейчас обозвали апельсином), то сейчас надо преодолеть большое расстояние, чтобы дойти до воды.
История Черкасс очень интересна, со множеством тайн и интриг, зайдите в магазин на Гоголя, вероятно №269 (на карте нашла) - магазин книг. Там Вам продавцы подберут замечательные книги об истории города. Я в прошлый приезд купила несколько. У них больше всего книг о Черкассах и на украинском языке. Продавцы очень приветливы и хорошо знают о чем их книги. Попросите или найдите информацию о Черкасском крае - интереснее всякого романа. Вы будете поглощены историей города, в котором Вам посчастливилось жить. Удачи.
До 1954 года наш город был районным центром Киевской области. В 1954 году решили сделать из клочков Полтавской, Киевской и еще какой-то областей Черкасскую область. Вызвали секретаря райкома партии и поставили перед ним задачу. Или он будет сидеть в райкоме и дальше город будет красивой провинцией. Или он хочет работать в обкоме, тогда надо сделать город промышленным - развивать уже имеющуюся химическую, текстильную, машиностроительную промышленности - усиливать мощности. Человек долго сомневался. Жаль было тихий провинциальный город отдавать под химию. Он был поставлен перед фактом, что если не он, так другой станет во главе новой области. Не помню, кто это был.
Не совсем. Выбор стоял между курортным городом и химическим. Но, тогда была такая штука, как нормы снабжения. И химические города снабжались значительно лучше. Ну и так получилось, что когда решение было принято и началось строительство пром. предприятий, то нормы отменили.
Не думаю.що про це питали секретаря райкому. Додали території Кіровоградської і Вінницької областей. Першим державним керівнком області був Іван Лутак в 1954році.
Сьгодні Черкаси святкують 731-у річницю!!!
Черкаси молоді в ролі обласного центру, з 1954 р.
Можу помилятися, щодо керівника області, але був ще й такий собі Андреєв. Лутак, прийняв керівництво областю вже після ньго.
Лутак у 1954 році був головою облвиконкому. тобто радянська влада. а перших партійних секретарів було чимало. Коли Лутака змістив Щербицький з ЦК КПУ, його прислали в Черкаси разом з Марсель і сином Васею
Не тільки додали Кіровоградську і Вінницьку а ще й Полтавської додали, у моєї мами у свідоцтві про народження написано Полтавська обл а тепер Черкаська,
Не пам'ятаєш - то не пиши. Тим більше, як не знаєш
Лутак.
Пам'ятаю віршик про Лутака-,,Іван Кіндратович Лутак, на з'їзді щось сказав не так от за такі то ляси, його й направили в Черкаси !" :)
Колись, ще шоляркою, чула від батька: "Був у Києві Лутак. Все було йому не так, то за тії викрутаси, вислали його в Черкаси. Якщо знов буде не те, то зашлють його в Тальне".
Мытница была вначале смыта водохранилищем, а потом в году 1980 снова намыта. Несколько лет от лестницы тянулась пустыня до Днепра. Строить ничего не могли, пока земля не усядет. Если Днепр до 1980 г. тек прямо через дорогу от лестницы,что у ресторана-отеля "Октябрьский (который сейчас обозвали апельсином), то сейчас надо преодолеть большое расстояние, чтобы дойти до воды.
Источник: https://in.ck.ua/situacii/10-fakkotorytov-o-cherkassah-e-vas-udivyat как это понять!?
Черкаси дуже збагатилися інтелектуально ( не про себе ), коли в післявоєнні роки до міста прибуло дуже багато російськомовних ІТП ( Інженерно-технічних працівників ) , в т.ч. і з самої Росії. Ця інтелігенція ( діти, внуки ) в своїй більшості ( бо вона інтелігенція ) стала проукраїнською.
Черкассы с самого начала присоединения к составу СССР старались разбавить русскоговорящими жителями, чтобы избежать национальной смуты. В нашем городе строились дома для отставников, которые в свои 45 лет были еще полны энергии и работали на наших номерных заводах. Русские, приезжая в Черкассы, становились частью Украины. Полюбив этот город навсегда.
Так разбавить, что в 90% средних школ преподавали на русском. И украинский язык считался языком выходцев из села. Согласны?
Согласна. На то время партия боялась, что если все население Черкасс будет
украинским, то может возникнуть какое-либо национальное движение.
Тоже перекос. Украинцы на своей земле должны были учиться в
русскоязычных школах. Украинских было мало. Человека с села могли
обозвать за его украинский язык быком или когутом. Молодежи, приехавшей из
села в город, надо было срочно учиться русскому. Для них это было
нелегко. Говорили на суржике.
Сейчас владение украинским не
считается минусом. Напротив. И это хорошо. Какой бы национальности ни был человек, если он живет на Украине, он должен в полной мере
владеть державным языком. Русский никто не отменял, но украинскому учат
со школы. А значит, дети, привыкшие в школе говорить на украинском и
дальше его понесут. Это хорошо.
согласна. И это меня всегда беспокоило,
А меня наоборот обижали в школе за то что приехав из России не говорила на украинском в 3 классе,хотя понимала его хорошо,но самое интересное,что меня до 10 класса не допускали учителя к урокам украинского языка,одна учительница дай бог ей здоровья принесла мне стопку учебников по моей просьбе и я читала сама дома,а в 10 и 11 у меня пятерки были и в институте тоже,была какая-то дурацкая система.Украинский язык очень красивый,мягкий,мелодичный, нужно учить и на нем говорить живя в Украине.
Черкаські ІТП, це в основній масі - евреї, яких в місті було багато, а російськомовні, тому що, "единая общность - советский народ, обязана говорить на языке межнационального общения - русском". І сьогодні корінні черкащани, не евреї, використовують в спілкуванні, знайомі з дитинства слова идишу. А багато з Росії, як відомо, військових. Яким в СРСР, після виходу на пенсію, дозволяли вибирати яке завгодно місто проживання, окрім столиць союзних республік. Україна - братська, тепла, багата, люди толерантні. Черкаси, за рахунок Дніпра та Соснівки - курорт. До Москви - потяг, літак, в Київ - атобус(3-4г), потяг(5-6г.), пароплав(4,5г.), літак (0,5г.). Тому і багато російськомовних. Толерантність, інтелектуальність, культура в Черкасах завдяки, не росіянам, а євреям та місцевим українцям, росіяни вже асимілювалися до цього міста. Одне чого варте, що центральна вулиця міста завжди була бульваром ШЕВЧЕНКА.
А это сами выходцы из сел почему-то не старались отдавать своих детишек в украинские школы. Украинские школы были полупустыми, если в рус. классах было до 40-45 детей, то в укр.на половину меньше. И никто не запрещал отдавать своих детей в укр. классы, как сейчас модно об этом говорить!, так что сами виноваты!
не было такого, никто ни кого не обзывал! И минусом не считалось знание укр. языка Это просто приехавшим из сел ( а таких было очень много) сразу же хотели стать городскими И еще один момент: им было трудно учить рус.язык, вы их жалеете, а нынешним детям не трудно переучиваться? Кроме того: тогда их не заставляли, а теперь заставляют их забыть свой родной язык!
Не знаю, как это не допускали к изучению украинского языка?ерунду пишете! Кто хотел тот учил !
Ну да, только украинцы, и кругом украинцы в первых рядах и никто другой, поэтому и живем так хорошо хреново!
Тьотю , ти про що тут розповідаєш? Хто примушує забути рідну мову? Маразм?
Дядю, а запретить изучать русский язык в школах - это не запрет? так что оставь маразм себе, патриот!
Цікава інформація. Ми і наші діти повинні знати історію рідного краю.
Интересные факты, о некоторых узнал только сейчас.
Александр Михайлович?
Как город деградировал за последние 100 лет. И это при том, что областным городом выбрали, хотя могли и Смелу и Умань.
Не могли выбрать Смелу или Умань. У них не было заложено той промышленности и инфраструктуры, которой уже обладал наш город. Умань удалена от центра области. Смела не дотянула до нужного уровня.
выбор был между Черкассами и Уманью. Преобладающим фактором стал Днепр - торговая, транспортная развязка, вода для промышленных предприятий (до 90-х это был город большой и разнообразной промышленности).
Галина,а не между Черкассами и Каневом? Мне так помнится)
нет, Канев здесь не при чем.
К тому времени кроме машбуда, сахарного завода и табачки, никаких предприятий в Черкассах не было. Обыкновенный городок, ничем не отличающийся от Умани и Смелы
+ Пасажирський і грузовий порти, м'ясокомбінат, мабудь пивзавод, військова частина з танковим полігоном, Мостопоїзд 473, що розпочав будівництво автодорожного мосту через Дніпро і в інших місцях України, РТС (ремонтно-тракторна станція, залізниця.
Ни в Смеле ни в Умани нет судоходной реки.
Так, обирали між Черкасами і Уманню. Обидва міста не знаходяться в ценрі області. Черкасам було легше добудувати транспортні шляхи - міст через Дніпро і ж/д гілку до ст. Шевченко. В Умані не було цих плюсів а ще була проблема ії водозабезпеченням міста.
Смелой, там был железнодорожный узел, а в Черкассах порт
Уважаемая Яна, статья очень интересная. Но, пожалуйста, придерживайтесь какого-нибудь одного языка: "У племен этой археологической культуры была развита залізообробка", "распространение получили мореплавські профессии".
Дякую, що вказали на помилку:)
Оригінал пишеться українською, а в перекладі прогавила, що це слово неправильне
Такие они Черкассы были
дуже цікаво
Дуже цікаво! Рекомендую до прочитання)))
НЕ знала, що Річковий вокзал побудований в 19 столітті.
Ну,те,що ми арійці- то є без сумніву...І готи.Вчора.А сьогодні?
Старе місто знищила не так війна, як більшовиька влада часів Івана Лутака. Пригадйте молодіжні пікетування
на порятнкоу кінотетару УКраїна...
Наші Черкаси - це край Хмельницького та Шевченко і тому тут потрібно робить історико-культурну столицю...
І не тільки...Згадаймо Василя Симоненка,Івана Ле,Піддубного,та навіть кумира всіх україночок Олега Винника...
а ще треба пидийматы промысловисть однымы казкамы сытый не будеш
Якось Іван Ле (Мойся) прийшов до Черкаської правли і запитує.як поживають старі письменники Шевченкового краю. А йому кажуть,що усі повмирали. Гість запитав: А Іван Ле? КАжуть: Теж помер. був некролог у газеті. Засмучений Іван Ле пішов геть, але у нього внизу вкрали галоші. Шукали усі і знайшли в туалеті. Це один з репортерів (Сіфер) думав. що то галоші приятеля і заховав для жарту
Не. В 19 столетии до н.э. Так же круче, правда?
Мы боги. И галилео галлилей и коперник потомственные хохлы
А дома по ул. Карла Маркса/центр/-их снесли чтобы к какому то съезду центр выглядел современно.Это был единый ансамбль с о старой гостинницей-отХрещатика до Б.Вишневецкого.