Врятувати рядового Шаріка

Наближається рік Жовтого Собаки, і у притулки для тварин потягнуться охочі взяти живий символ року під ялинку. На жаль, частина з новоспечених хвостатих друзів вже за декілька днів знову опиниться на вулиці.

Люди не розраховують свій час, фінанси, можливості. Не розуміють, що беруть не іграшку, а живу істоту. Якось жінка взяла в нас цуценя, а вже ввечері дзвонила з жахом, бо виявила, що його необхідно вигулювати. Інші люди з села тричі міняли собаку, тому що кожна ставала млявою і не гавкала. У притулку всі собаки були активними, бо тут ми про них піклуємося, спілкуємося і граємося з тваринами. А господарі очікують, що посадять нового друга в холодну будку, годуватимуть абияк, а він віддано їх охоронятиме.

Ольга Абукаре

волонтер ГО "Друг"

За словами волонтерки, у її телефоні довгий "чорний список" людей, які викидали тварин, а коли ті поверталися до притулку, брехали телефоном – нібито з собакою все гаразд. Жодного покарання для таких горе-господарів українське законодавство поки що не пропонує. Хоча люди й беруть тварин, на стерилізацію, лікування та щеплення яких витратили по 1000 гривень на кожну.

Реєстрація, чіпування та штрафи

Змінити ситуацію міг би Закон про облік домашніх і безпритульних тварин. Відповідний законопроект зареєстрували на сайті Верховної Ради наприкінці жовтня, зараз його опрацьовують у комітеті. Автори законопроекту хочуть запровадити систему реєстрації домашніх і безпритульних тварин та створити електронну базу. Чіпування домашніх тварин коштуватиме власникам 170 гривень, за безпритульних заплатить держава.

Окрім реєстрації, депутати хочуть запровадити більш жорсткий контроль за утриманням собак, їх розмноженням і вигулом. Людям заборонятимуть вдома розводити тварин і продавати їх. Пологи тварин мають проводити лише у спеціалізованих розплідниках або кінологічних клубах. Також власників тварин зобов’яжуть регулярно водити своїх хвостатих улюбленців до ветеринара, щонайменше – раз на 3 роки.

Законодавці пропонують запровадити й інші штрафи

За неприбирання екскрементів – 850 грн і 1700 грн за повторне порушення протягом року. Тут ідеться не лише про квартири та під'їзди, а й про двори та майданчики.

За використання тварин для жебракування – 5100 грн та 20 400 грн за повторне порушення протягом року. Такий же штраф передбачено за розведення безпородних тварин і розпліднення улюбленців у себе вдома.

За продаж котів і собак з рук без документів – 340 грн та 20 400 за повторне порушення. Стільки ж доведеться сплатити за відмову від стерилізації тварин.

Якщо вас спіймають із незареєстрованою твариною, доведеться платити штраф – від 850 до 1700 грн.

Одразу ж після оприлюднення законопроекту його охрестили "маразмом року", адже українці підрахували, що разова реєстрація домашніх улюбленців поповнить бюджет на 2 мільярди гривень.

Я живу в приватному будинку разом із п'ятьма собаками та вісьмома котами. Підгодовую і "тварин-безхатьків". Усе це роблю на пенсію в 1700 гривень. Якщо у мене заберуть можливість допомагати нещасним тваринам і ще змусять заплатити за їх реєстрацію, то гріш ціна цим законодавцям.

Оксана Яковлєва

власниця 5 собак

Попри скепсис є чимало прихильників законопроекту, які стверджують, що сума реєстрації – мізерна в порівнянні з коштами, що йдуть на належний догляд за чотирилапими друзями: харчування, щеплення, лікування, профілактичні відвідини ветеринара.

Собака – як дитина. Якщо завів, маєш і відповідати за неї. От мені нещодавно у нашої Стели довелося приймати пологи. Із задоволенням віддала б собаку народжувати у ветклініку, але всі ветеринари казали, що краще їй народжувати вдома, бо клініка – це великий стрес. Добре, що один із ветеринарів у неділю вночі взяв слухавку і консультував нас по ходу, фактично, врятував і Стеллу, і цуценят. У законопроекті "домашні" пологи заборонені. Але навіть якби закон вже діяв, ми зробили б так само – допомогли собаці народити, а вже потім розбиралися б з юридичними моментами. Щодо відвідин ветеринара, то норма "раз на три роки" взагалі смішна. Ми водимо собаку 5-6 разів на рік – щеплення, консультації, догляд за кігтями тощо. Вважаємо, що і це нечасто. Задоволення недешеве, але в цьому і проявляється піклування про домашнього улюбленця.

Євгенія Гнєушева

власниця двох йорків

Врятувати рядового Шаріка

Юрист Наталія Даньковська переконує, власникам чималого "домашнього зоопарку" не варто хвилюватися щодо витрат на реєстрацію, якщо найближчим часом вони не планують збільшувати кількість хвостатих улюбленців.

Законопроект звільняє власників від оплати реєстрації тварин, які вже є в родині до моменту набуття законом чинності. Також він встановлює низку пільгових категорій на майбутнє. Ніяких податків чи інших регулярних виплат не передбачено. Можливі лише штрафи за порушення, тобто за ті дії, які можуть нашкодити тваринам і людям.

Наталія Даньковська

юрист

Допомога хвостатим: Черкаси VS польський Целестинув

Зоозахисники переконують, що ухвалення закону про обов’язковий облік тварин дасть можливість нарешті контролювати процес їх розведення і наблизить Україну до країн Євросоюзу, де безпритульні тварини зникли як явище. Так, наприклад, у сусідній Польщі притулки для тварин живуть завдяки прямому фінансуванню з податків містян. Поляки самостійно вирішують, якій громадській організації віддати 1% зароблених коштів. Наприклад, у польській сільській гміні Целестинув (населення майже 11 тисяч жителів) у притулку утримують близько 400 псів. За ними доглядають 200 волонтерів. Ведеться робота з "соціалізації" тварин, після цього їм шукають господарів.

У собак з Целестинувського притулку є 4 ветеринари, операційна та місце для післяопераційної реабілітації. А щоб взяти собаку з притулку, необхідно заплатити щонайменше 100 злотих і заповнити низку документів. Якщо пси "проблемні", або ж потенційні власники викликали у волонтерів якесь занепокоєння, громадські активісти можуть з’їздити додому до цієї родини і перевірити умови життя. За цуциків іноді навіть буває конкуренція. А найголовніше – поляки знають, що за викинуту або незареєстровану тварину платитимуть штраф, а розводити мають право лише за ліцензією.

У Черкасах у єдиному комунальному притулку, яким опікується ГО "Друг", нині живе 300 собак. Вони перебувають під постійним наглядом одного працівника (його зарплату і послуги вилову собак оплачує місто) і десятка волонтерів. Фінансують харчування, лікування та стерилізацію хвостатих частково з міського бюджету, частково – пожертвуваннями небайдужих. До 2016 року притулок жив винятково на волонтерські кошти.

За "Програмою про поводження з безпритульними тваринами у Черкасах на 2016-2020 роки", на вилов, стерилізацію та утримання безпритульних собак і котів у 2016-му витратили понад мільйон гривень. У 2017 і 2018 роках заплановано витратити по 958 тисяч. Кількість тварин-безхатьків у місті оцінюють у трохи більше ніж 2 тисячі особин. Окрім "Друга", безпритульними тваринами у Черкасах опікується волонтерська спільнота "Допомога хвостатим", група волонтерів з "Тралі-Валі", власниця домашнього притулку "Аліса" та інші волонтери, які тримають вдома по декілька десятків тварин.

Попри міську програму та бюджетні тисячі, проблема з безпритульними тваринами залишається гострою, оскільки в притулках живе менше чверті псів-безхатьків. Зусиллями кількох десятків небайдужих не прилаштувати усіх викинутих собак та їхнє потомство. На думку зоозахисників, покарання за безвідповідальне ставлення до тварин значно зменшило б кількість безпритульних псів, а можливість українців самостійно розпоряджатись хоча б частиною податків, як у Польщі, покращила б фінансування притулків і врятувала сотні собачих життів.