Тепер не страшно: як позбутися фобії візиту до стоматологаВилікували не той зуб, залишили корінь, видалили нерв без наркозу й інші "жахи" пацієнтів. |
| 14 липня 201758620 |
Візит до стоматолога не завжди закінчується так, як ти цього очікуєш. Іноді лікарі можуть помилятися. Ми попросили фахівців "Сучасної Сімейної Стоматології" прокоментувати декілька історій, які закінчилися не зовсім добре. Вони пояснили, чому можливі лікарські помилки і як цього уникнути. Тепер проблеми з зубами нам не страшні.
Не "дитячі" проблеми
Віта – мама двох дітей. Вона на власному досвіді переконалася, як непросто знайти лікаря для малюків. І проблема криється зовсім не у кваліфікації фахівців.
Страх перед стоматологами зароджується ще в дитинстві, під час першого звернення до лікаря. Одного невдалого походу до дантиста досить для того, щоб у дитини з'явився страх, який з віком може перерости у фобію.
Я часто чую подібні історії і розумію переживання батьків. Те, що витерпіла ця дитина, я назвала б знущанням. Зараз існує чимало способів знеболити процедуру без уколу. На жаль, знайти лікаря, який зможе знайти підхід до дітей, складно. Це скоріше залежить від людини, адже стоматолог не зобов'язаний бути психологом. Лікар, який працює з дітьми насамперед повинен стати другом і не асоціюватися зі страхом. За свою практику я лікувала однорічних діток. Вся процедура проходила в ігровій формі: ми гралися, каталися на кріслі, дивилися мультики. Після кожного візиту даємо дитині іграшку, щоб у неї було бажання прийти знову.
Перший візит до стоматолога повинен проходити спокійно, і, бажано, без хворобливих процедур, тому що цей візит сформує подальше ставлення до стоматологів. Краще йти на прийом, коли лікування ще не потрібно, з метою профілактики. Під час таких візитів ми чистимо діткам зуби. Дитина починає довіряти лікарю, розуміє, що нічого страшного не трапиться. Процедура повинна проходити тільки в присутності мами, так маляті буде спокійніше.
Перед візитом до лікаря батьки повинні в ігровій формі розповісти дитині, навіщо потрібні стоматологи. Від цього залежить 70% морального настрою маленького пацієнта. Якщо дитина все ж боїться лікарів, можна взяти її з собою на "дорослий" прийом у стоматолога. Коли дитина бачить, що мамі або татові лікують зубки, часто погоджується і сама відвідати лікаря.
До втрати свідомості
Звертаючись до стоматологів з гострим болем, ми рідко думаємо, як буде проходити процедура та знеболення. Адже головна мета – позбутися болю. Коли пацієнтка перед процедурою втратила свідомість, лікарі вирішили, що вона просто перехвилювалася. Але стоматологи помилилися...
Два роки тому в мене вперше сильно розболівся зуб, і я звернулася за допомогою в державну клініку. На прийомі сказали, що потрібне термінове лікування. І навіть не поставили запитання про алергічні реакції. Та і я про це не думала, хотіла якнайшвидше вилікувати зуб. Після уколу анестезії одразу втратила свідомість. Мене привели до тями і відправили додому, так нічого і не вилікувавши. Стоматолог вирішила, що я просто перехвилювалася. Дорогою додому я зрозуміла, що це не переляк, а реакція на препарат. Наступного дня пішла здавати аналізи, виявилося, що на 3 з 5 анестетиків у мене алергія.
Втрата свідомості – не найстрашніша реакція організму на алерген. Інколи алергія на препарат може призвести до летальних наслідків. Тому потрібно серйозно ставитися до будь-яких ліків, які потрапляють в організм.
Якщо в медкарті немає інформації про алергічні реакції, лікар повинен зробити пробу на препарат. Якщо у пацієнта після проби погіршилося самопочуття і почервоніла шкіра, йому колють противоалерген і направляють у лабораторію на аналізи. Такі аналізи краще здати до візиту стоматолога, особливо людям, які страждають на алергію на цвітіння або інші подразники.
Історія цієї дівчини закінчилася добре, але дорогою додому вона могла повторно втратити свідомість. З такими речами жартувати не треба. Кожен організм по-різному реагує на медичні препарати. Алергія може викликати анафілактичний шок, а інколи навіть призвести до летального результату. Якщо після наркозу ви відчуваєте запаморочення, слабкість, сильне хвилювання, свербіж, треба одразу ж сказати про це лікарю.
Звернути увагу на корінь проблеми
Коли зуб не можна вилікувати, його потрібно видалити. З такою ситуацією зіткнулася Анастасія. Вона зібралася з думками та пішла до стоматолога видаляти зуб. Процедура пройшла швидко, але, як виявилося, лікарі не звернули увагу на важливий нюанс.
У мене зламався зуб, відновлювати його не було сенсу, тому довелося видаляти. Процедура з видалення відбулася швидко, мені поклали ліки на ясна і відправили додому. Але за декілька годин після відвідування лікаря я зрозуміла, що корінь як був зі мною, так і залишився. Частина кореня була гострою, мені було незручно говорити та їсти, дуже боліла щелепа. Довелося звернутися вже до інших фахівців, щоб вони видалили корінь. Другий раз процедура тривала понад годину, лікар діставала дрібні шматочки кореня. Як виявилося, зуб розламався на частини. В перший раз цього або не помітили, або вирішили не помічати.
Не видалена частина кореня може призвести до негативних наслідків – запального процесу та набряку тканин. Якщо ситуацію запустити, можна опинитися на операційному столі.
Під час проходження практики я часто бачив подібні проблеми. Пацієнти зверталися із запаленням, а рентгенівський знімок показував, що причина у залишеному після видалення зуба корені. Крім запалення, така ситуація може призвести до набряків м'яких тканин, а також до запальних процесів, які вимагають оперативного втручання та лікування у стаціонарі.
Щоб уникнути подібної ситуації, перед процедурою лікар робить комп'ютерну томографію щелепи. Ця процедура дає розуміння, скільки коренів має зуб. Після видалення стоматолог може перевірити, чи все він прибрав, і чи немає на зубі сколів. Якщо помітна лінія відколу, стає зрозуміло, що частина зуба ще залишилася. Після процедури теж бажано зробити контрольний знімок, щоб переконатися, що все чисто. Тривалість процедури залежить від складності: один корінь – півгодини, зуб мудрості – до двох годин.
П'ятірка або шістка – який лікувати?
Іноді біль в одному зубі може поширюватися на всю щелепу. Пацієнт не може точно сказати, який зуб є причиною страждань. Надія на лікаря, який точно зможе визначити хвору ділянку. Коли пацієнтка прийшла на прийом, вона була впевнена, що пояснила лікарю, який саме зуб її турбує. Процедура пройшла напрочуд швидко і безболісно, але через певний час дівчина помітила помилку.
Звернулася до стоматолога, тому що частина зуба була зламана. Знаю, що з часом це могло призвести до поганих наслідків, тому одразу пішла до лікаря. Тим паче, поламаний зуб заважав, хотілося це виправити. На прийомі розповіла і показала свою проблему. Процедура пройшла швидко і без болю. Коли дія наркозу завершилася, я зрозуміла, що зуб залишився таким, як і був. У дзеркалі побачила, що лікар вилікував мені сусідній зуб, який мене не турбував. Повторно звертатися до цього лікаря я не хочу, піду за допомогою до іншого фахівця.
Така ситуація могла трапитися з декількох причин: лікар міг вирішити, що сусідній зуб більш проблемний, або стоматолог розумів, що така процедура йому не під силу, але втрачати пацієнта не хотів. Щоб цього уникнути, перед процедурою потрібно провести низку обстежень і переконатися, який саме зуб потребує лікування.
Ситуація, коли звернулися з одним зубом, а вилікували інший, може трапитися, якщо лікар помітив більш гостру проблему. Тільки перед початком процедури пацієнта потрібно обов'язково про це попередити. Щоб поставити правильний діагноз і вирішити, який зуб лікувати, проводиться низка обстежень: ретельний огляд зуба, пальпація і перкусія. Після цих обстежень потрібно зробити комп'ютерну томографію. Всі методи взаємопов'язані, не можна керуватися тільки одним результатом. За свою практику я декілька разів бачив ситуації, коли лікар повірив пацієнту "на слово". Потім виявлялося, що проблемним був сусідній зуб.
Додатковим методом обстеження є карієс-маркер, який дозволяє знайти приховані проблеми зуба. На зуби наноситься спеціальна рідина, яка забарвлює місце, де розвивається карієс. Також додатково просвічуємо зуби з різних сторін фотополімерною лампою, визначаючи проблемні ділянки.
Маргарита Годуліна