Свята за графіком

Початок нового року спонукає до підбиття підсумків і побудови нових планів. Проте на першу половину січня щось планувати в Україні вважають "поганим тоном", адже у цей час вся країна перебуває у стані "українського Рамадану". Державні та релігійні свята на два тижні переривають рутинне функціонування установ та підприємств. Зазвичай напередодні новорічно-різдвяних та травневих свят починаються розмови про те, що саме тривалі святкування заважають нам налагодити роботу економіки на початку року.

"Рецептом від усіх бід" автори таких тез вважають скасування перенесення робочих днів на суботи або й взагалі скорочення кількості офіційних державних свят. Свою позицію вони зазвичай аргументують "європейською практикою" та "європейською трудовою етикою". Насправді ж в Європі зовсім інша ситуація, адже люди у найбільш розвинених країнах відпочивають не менше, а більше!

"Ледачі" словаки і "ефективні" німці

Зменшення кількості святкових днів і збільшення робочих годин використовують лише у слаборозвинених країнах, що застосовують не інтенсивний, а екстенсивних спосіб розвитку економіки. Такий тип мислення – це пережитки радянської командно-адміністративної системи.

Яку взаємозалежність між кількістю відпрацьованого часу і успішністю економіки показують різні європейські країни? Головними "стаханівцями" за підсумками двох минулих років є Греція, Польща та Угорщина. Перелік продовжують країни Центральної та Східної Європи, а також жертви кризи 2008-го року – Ірландія, Італія та Португалія. Водночас продуктивність праці у цих країнах залишається досить низькою. Так, один поляк за годину виробляє товарів і послуг на 28 доларів, угорець – на 30, португалець – на 33, грек – на 35. Це значно нижче навіть середньоєвропейського показника в 50 доларів.

Натомість дві найбільш розвинуті країни Євросоюзу – Нідерланди та Німеччина – займають відповідно останнє і передостаннє місця за кількістю відпрацьованих годин. Багато відпочивають також жителі Норвегії, Данії, Франції та Словенії (найбільш успішної країни-новачка в ЄС). Так, словаки мають аж 15 офіційних вихідних протягом року, австрійці – 13, словени – 12, французи -11 (для порівняння – в Україні лише 10 офіційних державних свят, які є вихідними днями).

Незважаючи на "середній" показник кількості святкових днів, українці залишаються дуже неефективними у своїй роботі. Україна має нижчий показник продуктивності, ніж країни Євросоюзу. Один наш співвітчизник за годину виробляє товарів і послуг всього на 10 доларів. Середньоєвропейський показник уп’ятеро вищий, а один німецький робітник за годину виробляє товарів і послуг майже на 93 долари.

Тобто ключовим показником є не кількість, а якість, тобто ефективність відпрацьованих годин. Крім того, тривала відсутність відпустки негативно позначається на здоров’ї працівника. Тому піклуючись про здоров’я працездатної частини населення європейські законодавці "перевиконали" загальноприйняті норми про 48 годинний робочий тиждень та 20-денну щорічну відпустку. Так, в Нідерландах працівники "трудяться" лише 31 годину на тиждень, а в Франції працедавець "доплачує" додатковими вихідними тим, хто працює більше 35 годин на тиждень. Додаткова відпустка гарантується також тим французам, які відпочивають не влітку, а в будь-який інший сезон. Таким чином, відпустка у француза може тривати від 5-ти до 9,5 тижнів. І на цілком законних основах.

Свята за графіком

Від Різдва до Водохреща

В Україні поступово з’являються приклади заохочення працівників до більш старанної роботи шляхом надання бонусів у формі "відгулів".

Наша робота заснована на споживацькому запиті, тому, звісно, бувають періоди як "сплесків" замовлень, так і абсолютного затишшя. Багато роботи традиційно перед святами, коли люди купують подарунки собі та близьким та у весняно-літній період, коли українці активно ремонтують свої домівки та оновлюють інтер’єр, – розповідає Петро Міхновський, власник Золотоніської меблевої фабрики "Мікс". – У період новорічно-різдвяних свят зазвичай же настає "затишшя", тому мої працівники відпочивають до Старого Нового Року, а інколи аж до Водохрещі. Влітку у нас завжди "кипить" робота, тому зимові канікули я намагаюся зробити для працівників якнайдовшими. Це можливість для кожного з них зустрітися з сім’єю та друзями, приймати гостей або самим кудись помандрувати. Наші люди дуже шанують релігійні свята, своїм працівникам я намагаюся давати додаткові вихідні в День Святого Миколая, на Старий новий рік, а також на Водохреще, хоч ці дні і не є офіційними державними святами.

На необхідності кількаразових відпусток та канікул протягом року наголошують також медики та психологи. Адже твердження про те, що тривала відпустка влітку дає заряд енергії на увесь рік не зовсім коректне.

Вже через 14 днів після завершення відпустки втома і напруженість, які були до початку відпочинку, поступово повертаються. Спочатку людина відчуває приплив енергії, але згодом "запал" поступово гасне. Але це зовсім не значить, що не треба відпочивати взагалі. Адже людина, яка не бере "тайм-аут" поступово "вигорає", як емоційно, так і фізично. Це призводить до зниження життєвого тонусу і розвитку різноманітних хвороб, – коментує Надія Дроніна, заступник директора КНТ "Перша черкаська міська поліклініка" Черкаської міської ради. – Просто роботодавцям слід взяти до уваги цю інформацію та частіше відпускати робітників у відпустки.

Психологи стверджують: найкращий відпочинок – це зміна діяльності. Цього правила, сформульованого фізіологом Іваном Павловим, радять дотримуватися усім українцям, які хочуть працювати ефективно після тривалих свят.

Усе залежить від потреб, схильностей, інтересів і, звісно, можливостей людини, –  розповідає Ярослав Косяк, черкаський психолог. – Якщо працівник має "сидячу" монотонну роботу, то під час відпочинку радять "відірватися" від дивану, грати в рухливі ігри, подорожувати, відпочивати активно. Якщо ж діяльність людини пов’язана з важкою фізичною роботою, то можна просто "валятися" на морському березі, читати чи слухати музику.

"Бонуси": економічні та моральні

Додаткові вихідні чи скорочені робочі дні можуть стати дієвим бонусом, що спонукає працювати краще і швидше. Цікавий експеримент по оптимізації робочого часу провела Фінляндія, де замість однієї 8-ми годинної робочої зміни запровадили дві 6-годинні. Це збільшило зайнятість населення, зменшило робоче навантаження та покращило продуктивність праці. І хоч кількість робочого часу зменшилася на 20-25%, проте зарплата робітників знизилася всього на 7%. Експеримент також допоміг продовжити роботу різноманітних установ, зменшити черги та покращити якість надання послуг. Знизилась і кількість прогулів – особисті справи працівники встигали вирішувати в неробочий час.

Ще одним безсумнівним плюсом тривалих вихідних на свята є активний "шопінг" напередодні. За даними Укрдержстату, товарообіг у грудні стабільно перевищує показники листопада на 10-15%. Ці гроші йдуть в економіку, а отже, призводять до її пожвавлення. Крім того, продаж новорічних товарів і сувенірів забезпечує прибутком низку середніх і малих підприємців, а отже забезпечує розвиток малого бізнесу.

Інна Лісова

Матеріал підготовлений у рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом"