"Понаїхали": як черкасцям живеться у КиєвіДля одних – це місто-мрія, місто-шанс, місто-надія. Для інших – місто розчарувань, випробувань і галасу. |
10 липня 201731563 |
Київ – найбільше місто країни, і його шалений ритм життя імпонує дедалі більшій кількості іногородніх. За статистикою, третина населення міста-героя, а це близько 3 млн осіб, молоді люди віком до 35 років. Останнім часом кількість населення столиці зросла на 10%. Ряди приїжджих поповнили і жителі Черкас. Як їм живеться у Києві, розпитали журналісти іn.ck.ua.
“Сумую, але повертатися не хочу”
У Черкасах вона 10 років працювала в мерії на різних посадах. Починала зі спеціаліста в земельному управлінні, реєструвала вхідну кореспонденцію. Згодом очолила відділ реклами та дизайну. Звикати до Києва їй було важко. Особливо тому, що потрібно витрачати купу часу на пересування містом.
“Я їду додому!”
У Києві колишня директорка телеканалу “ВІККА” живе два з половиною роки, хоча ніколи не мріяла про столицю. Обставини склалися так, що переїхали родиною. З чоловіком у Києві мають невелику фірму, яка працює в сфері шоу-бізнесу. Донька навчається у ліцеї.
Наше найближче оточення тут – це друзі з Черкас, які так само переїхали. Моє життя в Києві має як свої плюси, так і мінуси. Серед очевидних плюсів: люди, з якими доводиться спілкуватися, талановиті особистості, які постійно розвиваються. Ще одна перевага – завжди багато цікавих подій і місць, де можна провести вільний час. Мінуси – постійний брак часу на відпочинок, подолання великих відстаней і затори на дорогах. Тому і доводиться обирати, наприклад, йога-клуб не той, який хотілося б, а той, що поряд із роботою чи домом.
Київ – місто постійного руху, і до цього звикаєш. Нещодавно була така історія: у Черкасах мені потрібен був торт з індивідуальним дизайном. Моя улюблена кондитерська в Че, на жаль, закрилася. Ми зателефонували у п'ять інших кондитерських, і всі вони відмовилися виконати замовлення так швидко. Це одна з головних відмінностей Києва. Тут такої проблеми не виникає, тут всі готові працювати цілодобово і без вихідних. Місто, яке мало відпочиває і багато працює. На відміну від доньки, яку зараз практично "не затягнеш" до Черкас, я намагаюся приїздити в рідне місто. Завжди кажу: я їду додому. Тут все знайоме і близьке, тут я відчуваю себе по-справжньому вдома.
“Майте терпіння – і ви полюбите це місто”
Анна переїхала до столиці рік тому. Черкаського менеджера запросили на посаду комерційного директора у стартап у галузі ветеринарної дистрибуції. У Черкасах на той момент фахівець з PR вже не бачила для себе перспектив для розвитку. За місяць після переїзду вона потрапила у ДТП, повертаючись власним авто додому. Дивом вижила, довго не розмовляла, залишилася без машини.
Коли зазираєш в очі смерті, раптом розумієш, чого дійсно хочеш у житті, а чого – ні. Усім, хто збирається "понаїхати", дам пораду – майте терпіння та просто перечекайте півроку, і ви полюбите це місто. І ще раджу обирати житло поруч з роботою. Економія на оренді квартири вилізе боком. Морально і матеріально. Вірте в себе, прагніть щодня ставати кращими від себе вчорашніх. Цінуйте близьких, бережіть родину.
Я кинула собі виклик і прийшла в абсолютно нову для себе галузь. “Приживалася” важко, адже в Києві ти один і розраховуєш лише сам на себе. Ні знайомств, ні родичів, ні авторитету. Ніхто на тебе не зважає, нікому ти не потрібен. Перший час страшенно тягнуло додому, інколи хотілося, щоб звільнили, і все це скінчилося.
Водночас рівень організації усіх процесів у столиці значно вищий, поступово ти інтегруєшся, вчишся, заробляєш авторитет, обростаєш знайомствами. Київ дав можливість навчитися нового – отримала сертифікат менеджера IT-проектів. Це був ще один виклик собі та значна перемога. Одна з головних переваг столиці – безліч можливості вчитися і вдосконалюватися. Курси, майстер-класи, семінари – було б бажання.
"Київ – це "дім-робота"
Він перебрався до Києва 7 років тому. І своє майбутнє пов’язує тільки з цим містом. Переїхав через зарплатню. Київ привабив більшими заробітками і цікавою роботою. У Черкасах Володимир працював на місцевому каналі.
Київ – це "дім-робота". Я за сім років на Майдані Незалежності був усього тричі. Живу практично на знімальному майданчику. За Черкасами сумую. Раніше вдавалося приїздити хоч раз на місяць, нині й цього часу бракує. Добре заробляти у Києві, а витрачати в Черкасах, але з ненормованим робочим графіком це важко.
Мій улюблений відпочинок у столиці – вдома. У вихідні або працюю, або сплю. Часто буваю у відрядженнях. Ось будемо на Чигиринщині фільм про війну знімати. Тим, хто думає переїздити до великого міста, раджу шукати житло ближче до роботи.
“Якщо Київ “зайшов”, то більше ніж два дні в Черкасах бути важко”
Випускник ЧНУ Єгор живе у столиці 4 роки. В Черкасах захоплювався фотографією. Серйозно. Так само серйозно в Києві почав освоювати сферу ІТ. Після навчання більшість його друзів перебралося до Києва. Юнака зацікавила інформація про можливості у великих ІТ-компаніях. Йому хотілося розширити коло знайомств і в особистому, і у професійному житті.
Амбітним людям і тим, хто шукає чогось нового, Київ дає чимало переваг. Це і ритм життя, і професійний досвід, і нові знайомства, і цікаві івенти, і вечори на Подолі. Додому тягне, але кількох днів вистачає, щоб відпочити і повернутися. І якщо Київ “зайшов”, то більше ніж два дні в Черкасах бути важко. Думаю, багато хто зрозуміє потяг до рідного міста влітку, бо для мене літо в Києві – це забіг між кондиціонерами: авто-робота-дім. Тому в мегаполісі мені завжди комфортно, крім періоду спеки.
Для тих, хто хоче вчитися, обираючи між зоною комфорту вдома і гуртожитком у Києві, раджу останнє. Важливо знайти “своїх” людей там з самого початку. Якщо говорити про роботу, то краще знайти “оффер” на відстані й виїжджати з конкретною пропозицією. Це завжди нова сторінка вашого життя.
“Київ для тих, хто не хоче плисти за течією”
У Києві черкаська юристка мешкає з 2012-го року. Нині шкодує, що не наважилася переїхати раніше. Сферу діяльності змінювати не довелося. А ось із більшими обсягами роботи, контактів, досвіду, відповідальністю довелося зіштовхнутися, – зізнається Лілія. Київські заробітки дозволили подорожувати та вирішити побутові проблеми.
Моя історія – підтвердження відомої істини: на все свій час. Я навчалася у Києві 6 років, за цей час у мене жодного разу не з'являлася думка залишитися в цьому місті. Навіть пропозиції роботи я відхиляла не замислюючись. Була впевнена: Київ – не моє місто. Мені тут було важко фізично і морально, все напружувало, а в Черкасах було так затишно, все поряд, все зрозуміло. Коли в Черкасах пропрацювала за спеціальністю всюди, де можна було заробляти на життя, довелося змиритися з думкою, що іншого варіанту, крім переїзду до столиці, в мене немає. Тим паче, мені саме запропонували там посаду. І житло я знайшла поряд із роботою всього за день.
Питання повернення в Черкаси наразі переді мною не стоїть. Тепер – тільки далі, тільки вище. Київ для мене зараз – місце, де весело, комфортно, красиво, цікаво, яскраво і перспективно. Тут я знайшла мільйон можливостей для емоційного та інтелектуального розвитку. Київ для тих, хто хоче рухатися, а не плисти за течією, він дає можливість сильним переконатися у своїй силі. Моя порада тим, хто хоче спробувати жити в Києві – бути готовими до вічної боротьби.
“Вийти з зони комфорту”
Рішення переїхати в столицю у ведучої місцевого телеканалу виникло несподівано. Хотілося змін у житті: на той момент вона вже 5 років працювала на одному місцевому телеканалі і з’явилося відчуття застою, а душа все більше прагнула руху. Одним словом, того, що нині модно називати "виходом із зони комфорту".
Історичний для мене день настав 13 травня 2009 року. Дату я запам’ятала, бо друзі жартували щодо забобонів про цифру. А потім я рахувала дні й години до п’ятниці, щоб встигнути на маршрутку до Черкас, а поверталася рано-вранці у понеділок. Бо спокій приносив лише краєвид на дамбу.
Перші кілька місяців я пересувалася містом винятково з картою (так-так, гуглмепів ще не було). Київ здавався заплутаним клубком вулиць: чому по один бік алеї Нижній, а по інший – вже Верхній Вал? Або чому одна і та ж вулиця кілька разів змінює назву – від Михайлівської через Велику Житомирську і Січових Стрільців до Мельникова, Щусєва і Стеценка? Або, повернувши не туди в районі Золотих Воріт, можна довго блукати сплетінням вуличок на маленькому п’ятачку. 8 років тому мені здавалось, що вивчити Київ – нереально. Зараз я уже влаштовую екскурсії для друзів і досі вишукую якісь цікаві місця.
Тепер мій дім у Києві. Вже три роки канал "112-Україна" дозволяє мені рости і щодня вчитися чомусь новому. А з рідним містом пов'язані відчуття з дитинства – затишок, знайомі куточки Митниці, найкрасивіша річка, свічки каштанів і пляжі. Черкаси – це така собі Ялта на Дніпрі – місто, де, здається, ніхто нікуди не поспішає. І я дуже тішуся, що молоді люди роблять його ще кращим – влаштовують фестивалі, відкривають виставки, знімають документалку.
Київ – місто з необмеженими можливостями, де можна знайти і себе, і роботу до душі. Але треба бути готовим до скаженого темпу і високої конкуренції. Я сприймаю ці фактори поштовхом рухатися вперед. І найголовніший лайфхак: займатися улюбленою справою. Для мене це робота на телебаченні. Якщо у вас є бажання жити у столиці – не бійтеся спробувати. Тільки так ви зрозумієте, ваше це місто чи ні. Знаю людей, які переїхали до Києва, прожили тут кілька років, мали хорошу роботу, друзів, але в один момент зрозуміли, що їм тут не так комфортно, як у своєму рідному місті, і вони повернулися.
Ірина Гришко
Большие города испытывают людей на прочность. Если ты приехал с провинциального городка, без поддержки материальной или моральной, то это очень тяжело. Если выдержать этот период и не обращать внимание на "понаехали!", то этот город подарит кучу возможностей.
мені подобається0мені не подобається0да много таких, есть люди, которые прямо физически сложно переносят - голова болит от постоянного шума, пробок и смога. но по возможностям это не конечно небо и земля
мені подобається1мені не подобається0Я одна с тех, кто не любит Киев, или же я слишком плохо его знаю. Для меня это те же Черкассы с микрорайонами,в каждом из которых Мак,ТРЦ и все..Согласна по поводу возможностей, разнообразия развлечений, но ведь всегда можно туда поехать по делам\отдохнуть, а жить в более спокойном месте)) Я бы переехала в мегаполис, но только не Киев, заграницей большие города намного комфорнее для жизни,чем у нас(
мені подобається2мені не подобається0