Найбільший в Україні завод з переробки меду працює під Черкасами

У вересні в селі Чорнявка Черкаського району офіційно відкрився завод з переробки меду "Beehive". Підприємство закуповує мед в українських пасічників і експортує в країни ЄС, Канаду і США. На день завод переробляє близько 50 тонн меду, на рік – це 16 000 тонн.

До цього часу український мед за кордоном продавали "під чужим ім'ям" – європейські, канадські й американські компанії люблять якісний український продукт, але маркують його своїми брендами. Компанія "Beehive" першою на українському ринку отримала сертифікат якості систем менеджменту безпеки харчових продуктів, який дозволяє вільно експортувати за кордон мед у вигляді готового продукту. Красиві стильні баночки "Beehive" з написом "made in Ukraine" вже скоро з'являться на прилавках магазинів за кордоном.

Україна посідає третє місце в світі з експорту меду

Україна – у п'ятірці лідерів з експорту меду в світі. У нас великі площі полів, а завдяки рослинному різноманіттю мед насичений корисними мінералами. До появи заводу "Beehive" Україна постачала за кордон здебільшого сировину – мед у бочках, який у країнах ЄС розливали в тару і маркували "Виготовлено не в країнах ЄС".

Зараз ситуація змінюється, компанія "Beehive" буде експортувати продукт з написом "Made in Ukraine". Це єдина в Україні компанія медової індустрії, яка отримала міжнародний сертифікат харчової якості FSSC 22 000, що висуває до продукту більші вимоги, ніж ДСТУ. Мед повинен бути не тільки якісним і відповідати галузевим нормам або державним стандартам, а й не становити загрози для споживача. Щороку завод проходить міжнародний аудит на відповідність стандартам якості.

"Біхайвівський" мед у бочках уже продають в країни ЄС, Канаду, США, Арабські Емірати. Все це стало можливим завдяки особливому підходу компанії до ведення бізнесу.

Інвестиції в компанію склали 10 мільйонів євро

Для будівництва заводу обрали саме Черкаську область, адже експерти визнали регіон екологічно чистим. Крім того, наша область – одна з "наймедовіших" в Україні. А зручне географічне розташування зіграло ключову роль у налагодженні логістики: мед в Чорнявку привозять із шести інших областей України.

Інвестиції в проект склали 10 мільйонів євро. На сьогодні це найбільші інвестиції в медовій галузі. Австрійські гроші вдалося залучити завдяки тому, що ідея з експортом готового продукту завжди більш пріоритетна, ніж експорт сировини.

Україна – це сировинний ринок. Ми вирощуємо кукурудзу, продаємо її за кордон, а на виході іноземна компанія фасує її та продає нам у три рази дорожче. З пшеницею те ж саме: ми вирощуємо та продаємо, за кордоном роблять спагеті й везуть назад у наші магазини. Зараз потроху приходить розуміння, що таке кінцевий продукт. І тепер ми будемо ставити на полиці закордонних маркетів український товар.

Нічого нового для запуску підприємства ми не придумали, все це вже є в розвинених країнах. Увесь мед в Україні продавався у вигляді сировини. Ми ж пішли далі та налагодили виробництво готового продукту. Якщо, наприклад, на сировині можна заробити 20 центів, то на виході, наливши мед у банку – ціна збільшується в декілька разів. Чому ми не можемо розливати мед у тару і готувати кінцевий продукт? Хіба не зможемо створити етикету, банку або кришку? Ми запросили найкращих дизайнерів і розробили трендову банку. Тепер усім виробникам меду потрібно буде тягнутися до наших стандартів.

Завдяки комплексному підходу до формування проекту, напрямів діяльності і стандартів якості в кожному процесі ми залучили австрійські інвестиції. І саме під таку масштабну модель нам легко виділили гроші. Складно відмовити програмі, в якої практично немає недоліків. Скоро представимо наш продукт і в Україні.

Олег Барскій

генеральний директор компанії "Beehive"

Екскурсія в лабораторію

Сировина для переробки потрапляє на завод від українських пасічників. Бджолярі можуть привезти мед на завод самі або за допомогою представників "Beehive". Тут діє дуже сувора система контролю якості.

Весь мед від пасічників перевіряють у лабораторії. Цей процес триває близько семи днів, у цей час сировина перебуває в зоні очікування. Кожна привезена бочка маркується штрих-кодом, тому ніхто з персоналу не знає, чий саме мед перед ними.

Перевірку на якість проходять не всі. Бракують мед через невідповідність фізико-хімічним показникам і наявність антибіотиків. Наприклад, якщо бджоли збирали нектар з полів, оброблених хімічними речовинами, або мед перевозили в неякісній тарі, завод його не прийме. Та ж доля чекає мед з антибіотиками в складі.

У лабораторії вся продукція проходить багаторівневу систему контролю якості на європейському обладнанні. За вересень цього року перевірку не пройшло близько 30% отриманого меду. Основна причина повернення – наявність антибіотика. Найпоширеніші – тетрациклінова група, сульфаніламідна і нітроімідазол. Бджолиним сім'ям дають антибіотик для лікування і збільшення активності. Але за нормами хворих бджіл потрібно утилізувати або лікувати з допомогою ветеринара.

Вживання антибіотиків, навіть у мінімальних дозах, робить організм людини несприйнятливим до певної групи ліків. Тоді у разі хвороби та необхідності лікування антибіотиком, він просто не подіє.

Інна Аксеменко

керівник відділу контролю якості компанії "Beehive"

300-літрова бочка наповнюється медом за 2 хвилини

Завод розділений на "брудну зону" – місце, де приймають товар, "умовно чисту зону" – склад сировини, і "чисту зону" – цех, де мед проходить обробку. Спочатку сировину відправляють в одну з чотирьох камер розкристалізації, де він злегка розігрівається для більш зручного переміщення в гомогенізатори. Температура в таких камерах не вища, ніж 45 градусів. Все обладнання повністю комп'ютеризовано. Всередині встановили відеоспостереження, тобто працівникові не потрібно заходити всередину і контролювати процес. Керувати процесом розкристалізації можна з будь-якої точки світу і будь-якого гаджета.

Потім мед переливають у спеціальні ванни для фільтрації, а звідти перекачують в гомогенізатори. Тут продукт рівномірно перемішують і розливають у бочки. З 20 тонн продукту виходить 66-68 бочок. Розлив у скляні баночки відбувається з додатковою, більш ретельною фільтрацією.

З великого крана мед ллється товстим струменем, бочка майже на 300 літрів заповнюється за 2 хвилини. На складі ще близько 1000 тонн меду очікують своєї черги на переробку. Зараз на заводі розливають чотири популярні сорти нектару: акація, різнотрав'я, соняшник і гречка.

На заводі площею 5000 м² під Черкасами працює 53 людини. Так у звичайному селі недалеко від Черкас з'явився медовий рай. Тут випускають продукт, який з апетитом їсть вся Європа, хоч і не знає про походження нектару. В планах у керівництва компанії ще багато ідей, як популяризувати якісний український продукт у нашій країні та за її межами.

Фото – Наталія Успенська

Маргарита Годуліна