#Ніднябезлайків: що черкащани думають про Instagram?Як не програти в боротьбі за лайки? |
| 11 жовтня 201612360 |
"Мене немає в соцмережах" – зараз, дійсно, рідко можна почути цю фразу, адже майже кожен "сидить" у ВКонтакте або Facebook. А останнім часом до цих соцмереж додався Instagram. Додаток дозволяє користувачам відчути себе фотографами, дизайнерами, художниками і навіть кінозірками. Але часто після декількох постів і лайків ми стаємо залежними від соцмереж і жодного дня не можемо прожити без селфі, фільтрів і хештегів. Якщо це не потрапило в Instagram, то цього не було – саме за таким принципом живе багато людей.
Сьогодні Instagram продає брендову продукцію краще будь-якої рекламної кампанії. Б'юті-блогери, світські левиці й інші лідери думок легко можуть продати через свій Instagram і косметичні засоби з мас-маркету, і лімітовану серію італійських черевиків. Деякі дівчата в прагненні стати "богинею Instagram" впадають у крайнощі, перетворюючи стрічку в низку хештегів #мирдолжензнатьчтояем. Стрічки інших рясніють гарними кадрами з красивих місць, розповідаючи ідеальну історію життя. Задоволення від нової порції лайків в Insta отримують абсолютно всі – і зірки, і звичайні люди.
Вся справа в лайках!
Ми поцікавилися у черкащан, чи справді так потрібен акаунт в Instagram, і як поєднувати реальний світ з інтернет-всесвітом, не ставши залежним від лайків і фоловерів.
На сьогодні в Insta у мене 1635 підписників. Для мене Instagram – це один зі способів показати мої роботи і заявити про себе, оскільки фото – це моя професія. Думаю, Instagram створений для простого та швидкого обміну фотографіями. У кожного користувача там своя мета: бажання поділитися яскравими моментами життя, уловити цікаві емоції, ведення так званого фотоблогу, в якому "інстаграмер" колекціонує зразки мистецтва і деталі навколишнього світу.
В Instagram я всього один рік. Мені подобається переглядати сторінки модних брендів. Ця соціальна мережа є для мене чимось на кшталт публічного особистого щоденника, в якому замість тексту виставляють фото. Кількість "лайків" для мене є неважливою, але приємно, що вони є. Якщо правильно розподіляти свій час в соціальних мережах (ділове листування, відпочинок, пошук навчальної інформації), то мінусів у них я взагалі не бачу.
В Instagram я з 2013 року. Подруги "підсадили", і я влилася, тепер і дня не минає, щоб я не зайшла і не переглянула щось "свіженьке". Можливо, це навіть легка залежність, але мене це не відштовхує. Краще я буду залежна від Instagram, ніж від сигарет, наприклад. Тематику свого акаунту я назвала б "Я і моє життя". Нічого незвичайного, просто фото мого відпочинку, красивих місць, іноді фото моїх робіт з макіяжу. Я підписана на сторінки з уроками з макіяжу, ця тема мені цікава. Також переглядаю фото моїх улюблених виконавців: Монатіка і Beyonce. Думаю, я змогла б прожити тиждень і більше без соцмереж, наприклад, якщо я буду зайнята чимось цікавим – поїздка або підготовка до якого-небудь заходу. Але перебуваючи вдома в закритому приміщенні, утримати себе подалі від соцмереж дуже складно.
Основні переваги Instagram – швидке завантаження фото і елементарний пошук фотографій за інтересами. Для мене це прототип "Щоденника", в якому замість записів – фото. Тематику фото в моєму Instagram складно визначити. Я сказала б так: "Що бачу, те й співаю". Це "фотоспалахи життя" моїми очима. Instagram для мене – захоплення, яке поступово переплелося з роботою. Я буду лукавити, якщо скажу, що для мене не важливі "лайки". Часом звертаю увагу і задаюся запитанням, чому той чи інший знімок набрав більше "лайків". Але це не є моєю метою. Я можу відверто зізнатися, що соціально залежна, тому просто не хочу проводити тиждень або більше без соціальних мереж. Так що follow me, я онлайн.
За 3 роки далеко не пасивного користування Instagram, ця соцмережа стала для мене джерелом натхнення і гарного настрою. Більшість моїх підписок – це записи мандрівників з усього світу, які готові ділитися своїм життєвим досвідом. Я дізнаюся багато нового про традиції та культуру народів. Звісно, скільки людей – стільки й думок. Багато говорять, що Instagram – це "місце зібрання" тих, хто любить показати те, чого немає насправді, або просто рекламує дурнувату продукцію. Я не зовсім згодна з цими твердженнями. Для мене соцмережа – це не сенс життя, це спосіб обміну інформацією з іншими людьми.
Instagram – це, по суті, онлайн-фотоальбом, який ти показуєш не тільки, коли до тебе приходять гості на чай. Мене Instagram зацікавив не одразу, протягом тривалого часу я критично до нього ставилася. Зараз у мене понад тисячу підписників. Як вони набралися? Чесно, не знаю. Чи важливі для мене "лайки" і "фоловери"? Якщо скажу: "Ні, не важливі", багато людей, які мене знають, розсміються. Оскільки я представниця жіночої половини людства, для нас головне – увага. А в Instagram "лайки", по суті, це хоч якась увага від людей. Я підписана на більш ніж 400 різних акаунтів: половина з них тематичні, решта – це люди, які мені цікаві. Це можуть бути як відомі в усьому світі люди, так і сусідка поверхом вище.
Акаунту в Instagram я не маю, оскільки не бачу необхідності в цьому. Близько шести років тому я зареєструвалася у "ВКонтакте", і це перша соцмережа, в якій я створила власну сторінку, її я регулярно використовую. Думаю, Insta потрібна тим людям, які стежать за життям знаменитостей. Насправді, я люблю роздруковувати фото для домашнього архіву. Я вважаю, що так надійніше. Просто одного разу в мене "згорів" вінчестер, на якому зберігалися фотографії за два роки мого життя. І відновити їх, на жаль, не вдалося. Відтоді я роздруковую важливі фото. І деякі з них вставляю в фоторамки, щоб прикрасити стіни в кімнатах.
Я є в соцмережах, мене зареєстрували діти. Користуюся ними не часто. Здебільшого для того, щоб поспілкуватися з однокласниками і знайомими, які живуть за кордоном. Суть Instagram я не розумію в принципі. Складно зрозуміти цю соцмережу, адже там на твою сторінку підписуються абсолютно незнайомі люди. А ось в "Однокласниках" у мене немає "лівих" людей. Тільки ті, кого я знаю в реальному житті.
Мене взагалі немає в соцмережах. Давно. Колись було цікаво, а потім я зрозуміла, що для мене – це безглузда трата часу. Спочатку в мене була сторінка в "Однокласниках". Але потім я зрозуміла, що з тими ж однокласниками або близькими людьми краще зустрітися в реальному житті. Instagram-акаунту у мене немає. Це дивно, коли людина викладає свої фото на загальний розсуд, особливо, якщо вона не одна на цих фото. Я думаю, що Instagram потрібен для "суперстар", а не для простих людей.
Як "зависати" в соцмережах і не залежати від них?
Вчені з університету Гонконгу з'ясували, що в світі налічується 182 мільйони людей, які страждають інтернет-залежністю. Найбільш активними користувачами соціальних мереж є люди віком 25-34 років. Як же уникнути інтернет-залежності? Станіслав Гурський пропонує такий алгоритм дій:
1. Складіть план вашої взаємодії з соцмережами – кількість переглядів і час. Регламентуйте час в "онлайні" і чітко дотримуйтесь безпечного плану.
2. Якщо з'явилося непереборне бажання зайти в соцмережу, телефонуйте другові, біжіть на вулицю або займіться будь-якими фізичними навантаженнями. Можна навіть прийняти холодний душ.
3. Виховайте звичку один день на тиждень проводити без гаджетів. Частіше бувайте в офлайні.
Безумовно, зараз дуже важко зовсім не використовувати соціальні мережі. Цей вид комунікації має беззаперечні плюси. Головне – зуміти знайти в ньому "золоту середину"!
Чи залежні ви від соцмереж? проголосувало 17 осіб |
Валерія Тімергаліна
