Ігор Мазуренко

Розвиток європейського і міжнародного армрестлінгу – заслуга нашого земляка. Ігор Мазуренко запатентував професійний стіл для рукоборства, тепер лише на ньому проводять міжнародні поєдинки. Протестував та запровадив стандарти проведення змагань, налагодив виробництво харчових добавок для спортсменів FitMax (Mazurenko Armwrestling Promotion) та спортивного обладнання. Разом із колегами пише найбільш повний та сучасний посібник для спортсменів з армрестлінгу. Проте основна задача спортсмена сьогодні – розвинути дисципліну в США. Високий старт команда Мазуренка взяла з Лас-Вегаса.

Армспортом я почав займатися у 1999 році, коли випадково виграв невеличкий турнір у Сопоті в Польщі. Спочатку вступив до медколеджу, але зрозумів, що моє покликання – спорт. Поїхав у Росію та став першим студентом, якого без досвіду у великому спорті взяли на кафедру важкої атлетики Московського інституту спорту. Багато виступав, згодом організував перший міжнародний турнір "Злотий Тур". У 2001-му очолив Польську федерацію армрестлінгу. Я був першим іноземцем, якому довірили таку посаду. За декілька років став секретарем Європейської федерації, а з 2012-го – її віце-президентом.

Для облаштування першого тренувального майданчика Ігор використовував підручний матеріал – дошки та труби, а ще... батьківський город

Чому ми потрапили до Америки? Тут навчені за все платити. Сьогодні дисципліна спорту може розвиватися, впроваджуючи платний контент. Якщо ми кажемо "бокс", то він живе не зі спонсорів, а з PPV (пейперв’ю), платних трансляцій боїв. І якщо ми чуємо, що гонорар якогось боксера – мільйони доларів, то це не спонсорські кошти, це кошти глядачів. Спонсори в спорті – це вишня на великому торті. Якщо немає вишеньки, торт смакує так само. Ми йдемо в тому ж напрямку. Вже провели декілька великих змагань, маємо контракт із телевізійною спортивною станцією СВS Sports Network. Також ми заснували власну телевізійну інтернет-платформу Armbets TV. Найважливіші змагання транслюємо платно. Статистика останніх дуже цікава: 24% глядачів – російськомовне населення, лише 10-12% – американці.

Я одразу обрав Неваду, Лас-Вегас. Це місце притягує багато людей, тут зручно організовувати не лише концерти та шоу, а й спортивні змагання. У Америці немає Міністерства спорту. У кожному штаті є атлетична комісія, яку необхідно зареєструвати. У 2013 році ми відкрили своє представництво, і я очолив Світову лігу армрестлінгу. Найближчим часом планую продовжити роботу в Каліфорнії, Іллінойсі, Флориді, Нью-Йорку.

Будь-яке досягнення – результат важкої роботи. Приходимо з командою до офісу о 9-й ранку й іноді працюємо до півночі. Багато зустрічей, кореспонденції, проведення виставок, підготовка теле- та радіопрограм. Розвиваємо армрестлінг-академію: навчаємо схем боротьби, досліджуємо силові показники тощо. Цікаво, що уряд Америки ніяк не допомагає, нам дають можливість працювати і все. Американці – дуже працьовиті. Це те, що важко зрозуміти європейцям. Вони працюють дуже багато і практично не вміють відпочивати.

Що подобається у США, так це ентузіазм людей, які мають стосунок до армрестлінгу. Вони добре розуміють, що у розвиток спорту потрібно вкладати ресурси. І саме завдяки цьому тут легше реалізовувати ідеї та заробляти на розвиток дисципліни.

У Америці багато хороших спортсменів, але найкращі силачі в Росії. Друге місце – в України, третє – у Казахстану. США посідають четверте-шосте, а далі вже Туреччина та інші країни. Армспорт відрізняється від бігу чи легкої атлетики: у нашій дисципліні природні дані спортсмена не є вирішальними. Чемпіоном світу з армспорту можна стати завдяки спеціальному тренувальному плану та дієті – і все!

Лише у небі по-справжньому відпочивають мої душа і розум. Маю ліцензію з акробатичної підготовки пілотів. Щойно випадає нагода, пілот Мазуренко одразу здіймається до хмар. Акробатичний пілотаж вимагає стовідсоткової концентрації уваги: щоб не припуститися рокової помилки, потрібно всі переживання залишити на землі. А ще люблю баню. Щоразу, коли буваю у мами, йду паритися до балаклеївської лазні, яку не замінять жодні спа-центри.

Під час тренувального польоту з сином Миколою

Моє найбільше відкриття в житті – Mazurenko ARM. Це інструмент, яким можна виміряти в різних кутах зігнутої руки силові показники – витривалість, швидкість, з’ясувати склад м’язового волокна без біопсій. Думаю, в майбутньому на підставі таких досліджень можна братися за дисертацію! Сьогодні ж готовий до видання ґрунтовний посібник для рукоборців за моїм співавторством, у якому вперше пояснені фізіологічні процеси в організмі спортсменів під час тренувань, подані рекомендації щодо правильного виконання вправ. Бо сьогодні 95% початківців у армспорті тренуються неправильно. Тому половина з них за декілька місяців розчаровується і залишає цей вид спорту. Інші тренуються, але не мають істотних результатів. У підсумку лише 2-3 спортсмени досягають успіху.

Намагаюся скористатися будь-якою можливістю побути з дітьми хоч декілька годин. На жаль, для їх виховання бракує часу. Зазвичай разом ми гуляємо старим містом, ходимо в кіно. Старша донька вже навчається у медичному університеті, а молодші діти займаються хокеєм та боротьбою, я не пропускаю жодного змагання за їх участю.

Чи сумую я за Україною? Моє серце співає щодня. Зараз уже немає такої країни, за якою я сумую. Але перебуваючи на Батьківщині, я щасливий. Влітку привожу у Балаклею дітей. Хочу, щоб вони більше говорили українською.

Ірина Гришко