УЗД судин шиї та голови: фактори ризику, показання, підготовка та особливості дослідження

УЗД судин шиї та голови є одним із найцінніших методів, що дозволяє діагностувати цілий спектр судинних патологій. Про цей метод обстеження та його особливості розповість лікар ультразвукової діагностики Ганна Олександрівна Кузьомінська.

-УЗД судин шиї та голови є простим у виконанні, інформативним, безпечним і безболісним методом обстеження. Тож проводити таку діагностику можна в плановому порядку абсолютно всім пацієнтам. Таке обстеження, виконане вчасно, дає змогу зменшити шанс появи розвитку мозкових інсультів, порушень кровообігу.

- Але чи є певні фактори, які впливають на розвиток таких порушень? Кому насамперед потрібно звернутися?

- До груп ризику належать пацієнти, які мають гіпертонічну хворобу, з підвищеним рівнем холестерину, пацієнти, які палять, мають цукровий діабет, за віком старші 40 років.

- На що потрібно звернути увагу пацієнтам, аби вирішити, чи звертатися до лікаря?

- Показаннями для обстеження УЗД судин шиї та голови є запаморочення, головні болі. Також проводять пацієнтам, які мають скарги на порушення зору у вигляді миготіння мушок перед очима, порушення слуху, при шумові у вухах, коли є остеохондроз шийного відділу хребта, при вегето-судинній дистонії. Також дуплексне сканування судин проводять при транзиторних ішемічних атаках, при перенесеному інсульті, коли є пульсуючі утворення на шиї. Потрібно обов’язково проводити таке обстеження пацієнтам, які йдуть на операцію на серці, зокрема з аорто-коронарного шунтування, протезування клапанів.

- Чи потрібна спеціальна підготовка при обстеженні судин шиї та голови?

- Для проведення цього виду обстеження не потрібна спеціальна підготовка. Бажано не вживати перед обстеженням міцних алкогольних напоїв, не пити міцні каву чи чай і не палити. Тому що це приводитиме до хибних результатів.

- Що можна дізнатися завдяки такому обстеженню?

- Ультразвукова діагностика дає змогу визначити діаметр судин сонних та хребцевих, визначити їх напрямок, аномалії розвитку, поміряти товщину стінки сонних артерій, виявити наявність внутріпросвітних утворень. Не лише їх виявити, але й подивитися на саму бляшку, описати яка вона, її протяжність, однорідна вона чи неоднорідна, який ступінь стенозу. Це все дозволить лікареві встановити точний діагноз і визначити правильний курс лікування. Щоб запобігти розвитку мозкових порушень кровообігу, краще прийти на обстеження завчасно.