Виставка творів Павла М. Солощенка "Є Світло Життя"

Черкаський художній музей у своїх стінах презентував третю персональну виставку вдумливого і спостережливого художника Павла Миколайовича Солощенка (1944 р.н.). Експозиція виставки нараховує 56 робіт, виконаних у техніці олійного живопису та графіки. Вони наповнені світлом, любов'ю, добром, спокоєм – життям. Це результат глибокої персональної розвідки митця, що презентує синкретичну інтенцію його таланту у світоглядному поєднанні з досвідом і Богом.

Представленою виставкою автор актуалізує одне з головних питань екзистенційної філософії: "що є життя?" взагалі та на кожному етапі індивідуального розвитку людини зокрема: у дитинстві, юності, молодості, зрілості та старості. Павло Солощенко, схиляючись до релігійного екзистенціалізму як філософського напрямку, пропонує власні відповіді засобами образотворчості.

Адже життя – це процес, це постійний рух до іншого, відкритість перед ним. Цим іншим є Бог, до якого рухається особистість у своїй свободі, у своєму вільному та свідомому виборі життя на противагу смерті. Власне, Життя і є особистістю, але лише тоді, коли не пошкоджено внутрішній компас.

Часто бувало, зазначає художник, коли Біблія ставала етичною конституцією країни, країна піднімалася вгору – чи в Європі, чи в Америці. Досягши успіху, відкидає компас, і йде на палубу, де весело, танці, шоу. "Титанік" кружляє між льодяних уламків. "Все гаразд!" – гукає з містка Лаодикія. "О'кей позитиву!" – зі сміхом відлунює з палуб.

Так було й у житті Павла Миколайовича: блукав у темряві, стукав у пітьмі не в ті двері і не знав, де воно, те Світло Життя. Інтелект і Філософія мовчали. Аж ось 25 років тому Він захотів, щоб промінець цього життя світив у маленькі акварелі автора. Сотні три їх розійшлося по світу: США, Канада, Росія, Ізраїль, навіть Австралія, чимало лишилося в Україні. Так, один відомий фтизіатр купив з дванадцять акварелей і говорив: "Вранці прокидаюся, а вони перед очима: свіже життя! Надихнувся – і на роботу".

Ще у 1973 році митець виставляв, крім реалізму, абстракцію і поп-арт. Але помітив, що це легше, ніж досягти змістовності у предметному мистецтві. Тому тепер Павло Солощенко обрав непопулярне: бути змістовним Життям. І несподівано для себе усвідомив: те, що робить, й є концептуальним авангардом!

Відтоді, здається, ріка земного життя нахилилась, її понесло. Може, подолавши недостатність власних знань, кожна людина наважиться на здійснення свідомого вибору Життя. Може встигне людство в цілому, може пізнає того, кому можна довірити країну? А то щезає і правда. "Коли зруйновано підвалини, що праведний вчинить?" Інакше кажучи, що може художник, коли стихія постправди і його змиває з ніг? Але "Світло сяє в пітьмі сяє в пітьмі й темінь не здолала його" (Йоана 1/5)