Виставка Сергія Радька "Я тебе бачу"

09.04.2019 року в Черкаському художньому музеї відбулося відкриття персональної виставки Сергія Радька "Я тебе бачу…".

Сергій Радько – відомий український митець, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений майстер народної творчості, гончар-художник з села Межиріч Черкаської області.

Сергій Андрійович народився 11 квітня 1963 року в місті Черкаси. Фахову освіту здобув у Республіканській художній середній школі ім. Т.Г.Шевченка у Києві (1981 р.) та Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв) на відділенні монументально-декоративного живопису (1993 р.). Працював викладачем гончарства у Колегіумі мистецтв в Опішні та Канівському училищі культури та мистецтв. Нині займається живописом, керамікою, скульптурою. Має значний пленерний досвід як в Україні, так і за кордоном.

Сергій Радько був учасником і лауреатом І, ІІ та ІІІ Всеукраїнських симпозіумів монументальної кераміки в Опішному, учасником Слов’янського симпозіуму кераміки-2001, де став лауреатом у номінації "Монументальна кераміка", має досвід участі у міжнародних симпозіумах, зокрема у Словаччині та Литві.

У своїй творчості Сергій Радько постійно звертається до традицій українського народного мистецтва, українського народного малярства та кераміки, вивчаючи особливості національного формо- та образотворення. Його звернення до архаїчних форм, принципове "сплощення" зображуваного – все це демонструє тяжіння до первісного мистецтва, до пошуку глибинного підґрунтя національної творчості. Можливо, саме ці пошуки і спричинили народження концепції митця про Третій національний стиль – стиль, що "пам’ятає" і "мріє", стиль, що сповідує "живі традиції". Глибокий національний ґрунт, органічне поєднання міфології, народних переказів, казок, відлуння кобзарських пісень – ось фактори, що визначають особливості творчості Сергія Радька. Як зазначає сам митець: "Глина, коло, піч для мене – це поклик долі".

Є у творчості майстра і місце для живопису, який сам художник називає малярством. Здебільшого це портрети. Через спрощення форм Сергій Радько передає праобрази реальних людей. Водночас художник по-своєму інтерпретує відомі твори світового мистецтва, що притаманно для постмодернізму. Через власне світовідчуття, звертаючись до прийомів українського народного малярства, Сергій Радько подає особисте бачення відомих картин Пабло Пікассо, Марка Шагала і навіть Тіціана. Загалом усі зображення, створені Сергієм Андрійовичем у глині та на полотні, символічні. Вони виконані в українській народній традиції і несуть у собі сакральний зміст.