На дозвіллі: чим захоплюються успішні чоловіки Черкас?

Мені подобається не просто подорожувати, а долати труднощі і надихати інших людей. Тому я захоплююся організацією різних проектів з виживання в екстремальних умовах. Екстремальний відпочинок я відкрив для себе близько п'ятнадцяти років тому. Пізніше почав залучати людей для проходження таких же уроків виживання. Приблизно раз на рік ми з командою проводимо спортивно-екстремальні табори для дорослих, де навчаємо виживання у воді й на суші: як розвести вогонь без сірників, як знайти їжу і воду, як надати першу медичну допомогу. Проходять такі табори в нашій області, в районі села Сагунівка.

Періодично проводимо уроки виживання для чоловіків під назвою "Льодовиковий період". Команда на 2 дні виїжджає в засніжений ліс без наметів і з мінімальним запасом їжі. Була у нас навіть така реклама: "Без їжі, без води, без алкоголю, без жінок, без паніки". На всіх виїздах з нами присутні три людини – лікар, гітарист і кухар. У цих проектах приваблює те, що в результаті ти бачиш зміни в людях. Екстремальні умови знімають з тебе маску і показують, яким ти є насправді, допомагають побачити проблеми та знайти рішення.

Олександр Маламуж

директор черкаської школи фотографії "Photo city"

Моє захоплення є дещо незвичним. Більшу частину вільного часу займають настільні ігри та "Що? Де? Коли?". Близько п'яти років тому ми з хлопцями організували черкаський клуб інтелектуальних ігор. Тут і проходить моє дозвілля. Від телевізійної версії гра відрізняється тим, що тут є 30-40 запитань, участь у грі бере одразу декілька команд. Зараз ми проводимо не тільки міські чемпіонати "Що? Де? Коли?", але й етапи всеукраїнських змагань. Я є капітаном однієї з черкаських команд під назвою "ВеЧерКом" і співорганізатором шкільного чемпіонату з цієї гри.

Серед настільних ігор люблю "Аліас", "Актівіті", "Крокодил" або "Діксіт". Також захоплююся квестами і квест-кімнатами і навіть сам організовую міські квести. Я вже пройшов понад 15 кімнат. Мені дуже подобається вирішувати задачки, складні головоломки, "включати" голову так, як вона не включається у звичайному житті. Все наше життя – це гра. Для мене це, можна сказати, девіз.

Микола Король

актор, конферансьє

Головна моя пристрасть – мотоцикли. Я з дитинства мріяв про свого залізного коня. За кермом я переживаю неймовірні емоції, відчуваю себе справжнім, перебуваю "прямо тут і прямо зараз", думаю тільки про дорогу. В ці моменти думки про роботу і проблеми просто забуваються.

Ще одна мрія дитинства – стати художником. Я дуже багато малював, навіть пішов навчатися дизайну інтер'єра, але працювати за фахом так і не став. Зараз малюю рідко. Якщо і роблю це, то тільки по роботі. Я перепробував багато різних видів творчості. Колись займався гравіюванням, хотів стати ювеліром, але не вийшло. Десь у 15 років я побачив, як шиють гачком, вирішив спробувати. Тоді я зробив свій перший чохол на блокнот. Згодом хобі перетворилося на основний вид моєї діяльності. Я досі намагаюся відкривати для себе нові захоплення. У цій справі не можна зациклюватися. Найближчим часом, наприклад, планую почати колекціонувати запальнички та пір'яні ручки.

Олександр Цар

майстер з виготовлення шкіряних аксесуарів

Я захоплююся активним відпочинком: підводне полювання, катання на лижах, велотури, альпінізм, сплави по гірських річках, ходжу в походи, беру участь в експедиціях. Просто на пляжі ви мене не побачите ніколи. Зараз найбільше вільного часу приділяю лижам. Щоправда, просте катання стало нудним. Тому я перейшов на новий вид спусків – телемарк (стиль катання на спеціальних лижах, базується на природному для людини русі – кроці). В цьому випадку з’являється таке відчуття, що лижа взагалі не прикріплена до ноги. Я можу порівняти телемарк із серфінгом, тільки на снігу. Це в чотири рази складніше, ніж звичайні лижі.

Влітку чудовою заміною лижам стає велосипед. Займаюся велотуризмом – подорожую на велосипеді з рюкзаком і ночівлею в наметі. Минулоріч у нас була експедиція на велосипедах в індійські Гімалаї. В цьому турі необхідно було подолати відстань у тисячу кілометрів за два тижні. Найважчим виявилося виїжджати на високі гори. Перевал Тангланг-ла на 500 метрів вищий, ніж Монблан. У цьому велопоході я впав з велосипеда через сильний потік вітру на швидкості 60 км/год і вдарився головою так, що шолом розколовся надвоє. Тепер я просто не розумію, як можна кататися на велосипеді без шолома.

Черкащани, на жаль, мало подорожують, оскільки побутує думка, що це складно і дорого. Це не так! Наприклад, зовсім нещодавно квиток у Вільнюс в обидві сторони обійшовся мені в 550 гривень, хостел там коштує 120-150 гривень на добу. А можна взагалі жити в наметах і їздити автостопом, це зовсім безкоштовно.

Олексій Страшко

директор магазину "Freeride"

Основне місце в моєму житті посідає музика в різних її проявах. Але так було не завжди... В дитинстві я серйозно захоплювався малюванням. Бажання щось зафіксувати на папері було у мене завжди. Малював скрізь, де тільки можна. Колись навіть мріяв стати архітектором. Я отримав другу освіту мистецтвознавця, закінчив факультет теорії та історії мистецтва.

Але на сьогодні малювання – це просто хобі. Зараз не завжди вдається приділяти мистецтву багато часу, я б сказав, що малюю "рідко, та їдко". Пензлик і фарби беру в руки, коли хтось або щось дійсно надихає. Іноді малюю портрети, іноді – пейзажі, іноді – щось декоративне. Роботи не зберігаю, зазвичай дарую їх. Мені дуже подобається весь антураж процесу: олівці, блокноти для замальовок, палітри, запах фарби. Отримую суто естетичне задоволення.

Дмитро Осичнюк

лідер гурту "Спів братів"

Я захоплююся вейкбордом, сноубордом, пейнтболом. Вейкборд я відкрив для себе п'ять років тому. Купив на дачу дошку і після декількох відеоуроків почав освоювати її. Також захоплююся мототранспортом, квадроциклами, велопрогулянками, але, на жаль, рідко. Взимку краще сноуборду для мене поки що немає нічого. Можливо, незабаром зможу вивчити кайт, який дасть ще більше можливостей. Ну а для літа не знайти кращого заняття, ніж їзда на мотоциклі. Саме за відчуття свободи, за адреналін я люблю все це. Я відчуваю себе живим. Боротьба зі страхом і перемога над собою змушує захоплюватися екстремальними хобі.

Щоб на все це вистачало грошей, у мене є одне маленьке правило – 25% доходу я завжди відкладаю на відпочинок. Причому не важливо, скільки я отримав грошей, і як сильно мені хочеться придбати ту чи іншу річ. Я виховав у собі цю звичку і впевнений, якщо дотримуватися правила, кожен зможе побалувати себе новим цікавим хобі і реалізувати мрію.

Гліб Черкаський

консультант у сфері опалення

Мотоциклом я захоплююся з юнацтва. Близько 20 років тому ми з другом заснували перший мотоциклетний рух у нашому місті. В ті часи байкерський рух лише починав зароджуватися. В моїй історії з мотоциклами було декілька етапів: перший – підкорення, другий – насолода, третій – вільний політ. Коли вперше сідаєш на мотоцикл, ти розумієш, що це певна стихія, але не природна, а повністю штучна. Нею треба вміти управляти і розуміти весь рівень небезпеки.

З яхтами все зовсім інакше. Цим видом спорту я захопився років п'ять тому. Коли ти перебуваєш за штурвалом, відчуваєш такий же драйв, як і на мотоциклі. Щоправда, відсутня повна впевненість у контролі над ситуацією, адже ти йдеш під вітрилом. У цьому випадку все залежить від двох стихій – води і вітру. І впливати на них ти не можеш. І мотоцикл, і яхта, на жаль, є сезонними видами захоплень. Якщо на мотоциклі можна їздити вже з квітня, то сезон яхт у нашому місті відкривається тільки в травні і триває до середини жовтня.

Сергій Дідовський

директор ресторану "Моя паста"