Зустріч літературного клубу. Жан-Поль Сартр "За закритими дверима"

Читаємо та обговорюємо!

"За закритими дверима" Жан-Поля Сартра. Це історія про кімнату, в якій немає ліжок, тільки дивани, та і тим, хто в неї потрапив, зовсім не до сну. Троє незнайомих людей в одній кімнаті з закритими дверима. У кожного своє життя і таємниці. Вони доставили багато болю людям. Їм належить тепер страшне випробування: кожен – кат для двох інших.

У першій, журнальної публікації п'єса мала заголовок "Інші". Саме в цьому творі Сартр сказав: "Пекло – це інші".
На цей раз притча черпає в міфології не якийсь один епізод, а саму вихідну посилку – справа відбувається в пеклі. Сартровське пекло, втім, зовсім не схоже на християнське: будівля з нескінченним рядом камер для тортур, ні чортів, ні розпечених сковорідок, ні інших жахів. Кожна з кімнат – всього-навсього звичайний готельний номер з бронзовими свічниками на каміні та трьома різнокольоровими диванчиками по стінках. Правда, він все-таки кілька переобладнаний: ніде не помітно дзеркал, вікон теж немає, двері наглухо закриті ззовні, дзвінок до коридорного не дзвонить, а електричне світло не гаситься ні вдень, ні вночі. Та й неможливо встановити, який зараз час доби – в потойбічному світі час зупинився. Грішники приречені ні на хвилину не змикати очей на віки вічні і за відсутністю дзеркал шукати свій вигляд в зіницях сусідів – ось і все уготоване їм покарання, тортури неспанням, спогляданням один одного, безсонням, невсипущою думкою.