Зустріч літературного клубу. Богуміл Грабал "Я обслуговував англійського короля"

Богуміл Грабал, видатний чеський письменник, номінант Нобелівської премії 1994 р., лауреат "Оскара" за сценарій до фільму "Потяги спеціального призначення", володар низки чеських та міжнародних премій.

Після драматичних подій "Празької весни" (1968) його твори майже не публікувалися. Популяризації Грабала після "оксамитової революції" 1989 р. сприяв Вацлав Ґавел.

Народився Богуміл Грабал перед Першою світовою війною. Після війни (1919) переїжджає до містечка Німбурк. 1935 р. вступає на юридичний факультет Карлового університету. Під час Другої світової війни працює телеграфістом та черговим на залізничній станції, після війни – страховим агентом, комівояжером, пакувальником макулатури, робітником сцени в театрі... Перші значні твори Грабал створив на четвертому десятку життя, а публікуватися почав ще пізніше – у шістдесяті роки. Серед найвідоміших його творів: "Перлина на дні" (1963), "Уроки танцю для літніх і просунутих" (1964), "Поїзди особливого призначення" (1965), "Я обслуговував англійського короля" (1971), "Надто гучна самотність" (1977), "Арлекінові мільйони" (1981), "Трояндовий кавалер" (1991) та інші.

3 лютого 1997 року, намагаючись погодувати голубів з вікна лікарні, письменник випав з п'ятого поверху. Вважають, що він міг здійснити самогубство, оскільки подібне падіння описане у деяких його творах. Урна з прахом Б. Грабала похована на сільському цвинтарі в сімейному склепі під Прагою.

За словами Івана Малковича: "У феноменальному квартеті великих чеських романістів ХХ століття – Гашек, Чапек, Грабал, Кундера – Грабал може з блиском виконати будь-яку партію: від скрипаля-віртуоза до контробасиста-пересмішника". 

Оповідання, повісті та романи письменника перекладені у більшості країн світу.

"Я обслуговував англійського короля - це, напевно, найвідоміший роман чеського письменника Богуміла Грабала, який примудрився поєднати сюрреалізм і підслухані в кнайпах розмови. 

"Я обслуговував англійського короля" – дивовижні історії зростання та просування кар'єрними сходами, шлях від хлопчика-піколика до того, хто обслуговував самого короля. Та в цьому романі немає історії-біографії в стилі "Девіда Копперфільда". Текст Грабала за ширмою позірної простоти та майже народного гумору, приховує глибокий сумнів у світі та місці людини в ньому. Хто я? Чи тривке моє становище? Чи зміна статусу несе зміну мого "я"?