Покарання, взаємопідтримка, іменні стипендії: як навчалися черкаські гімназисти сто років тому

Нині шкільна освіта реформується: освітяни запроваджують інновації, але зважають і на ефективні системи минулого. Освіта стане більш диференційованою та профільною, як це було в гімназіях XIX століття, але все ж є багато відмінностей. Що змінилося і чому сучасним школярем бути веселіше – дізнаєтеся далі.

Учні організовували проекти взаємодопомоги

В тогочасних гімназіях навчалися діти з різним фінансовим становищем, і взаємопідтримка була частиною життя колективу. Часто діти готувалися разом до занять, передавали з рук у руки газети, літературу. Не залишалися осторонь і в скрутні моменти. Для фінансової підтримки гімназисти організовували каси взаємодопомоги. Як це функціонувало? Вихованці з власних коштів здавали по 1 копійці до каси. Той, хто мав потребу, міг позичити безвідсотково кошти, наприклад, 50 копійок на сплату кількох обідів. У такий спосіб учні вчилися організовувати соціальні проекти, відчували згуртованість і взаємопідтримку.

Жіноча гімназія Самойловської

До навчання заохочували стипендіями та відзнаками

Кожен класний наставник прагнув першості своїх вихованців у навчанні та дисципліні, а тому заохочував найкращих гімназистів. У ті часи була поширена практика іменних стипендій найбільш здібним і старанним учням, часто ці стипендії організовували самі ж гімназисти. Виділяли допомогу і на “матеріальну підтримку”, оплату за навчання, шкільні обіди. За академічні успіхи учням дарували навчальну та художню літературу, котра була менш доступною, ніж сьогодні.

Після кожного семестру гімназисти проходили атестацію у вигляді контрольної роботи за весь курс матеріалу, навчальний рік завершувався іспитами з окремих дисциплін. Ці перевірки спонукали системно і старанно навчатися, адже всі прагнули отримати високі оцінки і забезпечити собі краще майбутнє.

Звичні для нас заохочення: похвальний лист, дошка пошани, нагорода золотою та срібною медаллю, урочистий акт випуску – все це було частиною життя і черкаських гімназистів у ХІХ-XX столітті. Випускники-медалісти мали значні переваги під час вступу до вищих навчальних закладів, проте навіть зі срібною медаллю можна було чекати не один рік, щоб стати студентом університету.

Оксана Драч

доктор історичних наук, професор

Перша міністерська чоловіча гімназія (нині – Черкаське музичне училище імені С.С. Гулака-Артемовського)

У гімназії вели спеціальний облік дотримання дисципліни

У смиренності вихованців тримав основний предмет – Закон Божий. Щоранку в присутності директора, інспекторів і викладачів проводилася молитва. Під час занять за порядком слідкував класний наставник, який міг бути присутнім на кожному уроці. До того ж, у гімназіях вели не тільки рейтинг успішності, а й рейтинг дотримання дисципліни. За порушення правил учнів позбавляли шансу закінчити заклад з відзнакою.

Гімназисти мали носити уніформу та учнівський квиток навіть у післяурочний час. Підловивши гімназиста на якомусь ексцесі, містяни могли зафіксувати це в учнівському квитку. Порушники дисципліни отримували покарання: їм забороняли відвідувати культурні заходи, а то й узагалі ходити по вулицях, позбавляли обіду, був навіть учнівський карцер. Навчальні заклади дуже дорожили своїм престижем. За серйозні проступки учнів виганяли з гімназії без права вступати до інших закладів.

Жіноча гімназія (зараз – будівля Центру дитячої та юнацької творчості)

Контроль та суворі правила – таким було учнівське життя в минулому, прояви індивідуальності та самовираження не допускалися. Звичайно, гімназисти прагнули вийти за рамки, бути в курсі всіх подій. Вони таємно обмінювалися недозволеною літературою та газетами, створювали гуртки.

Зараз школярі мають багато інформації у вільному доступі та варіантів для вираження власної індивідуальності, а за непослух ніхто не позбавить дитину обіду. Чи цінує сучасний учень освіту так само, як її сприймали раніше? Ми не судитимемо, в сучасному світі – кожному своє.

Таїсія Поєдинок