Персональна виставка Володимира Бабченко "Черкаські імпресії"

Запрошуємо на персональну виставку Володимира Бабченко "Черкаські імпресії".

Володимир Бабченко – постімпресіоніст в живописі – він не лише фіксує емоцію, враження від конкретної миті, він намагається передати тривалі стани світу, осмислити їх та запропонувати глядачеві свої візуальні висновки. Іноді здається, що навіть своїм характером, способом життя, ставленням до цього життя Володимир Бабченко нагадує найяскравіших представників цього стилю в історії мистецтва. І головна його якість – це бути відданим своїй справі, своєму стилю, своєму баченню світу. Можливо, ці якості у майстра виховались під час навчання в художній школі в класі педагога Яна Марцинкевича.

Сьогодні Володимир Бабченко представляє нам свої живописні роботи, які, як і годиться традиційному постімпесіонізму, були написані на пленерах. Протягом літа художник виходив із мольбертом на вулиці Черкас і фіксував красу нашого міста, фіксував навіть в тих місцях, які здаються містянам надто звичними та ніяк некрасивими.

На виставці представлені живописні твори, на яких зображені різноманітні куточки Черкас – від дуже знакових до мало відвідуваних та незнайомих.

Відповідно збудована експозиція – кілька сенсово-візуальних локацій представляють вулицю Хрещатик, тихі житлові куточки, церкви міста та Дніпро. Володимиру Бабченко вдалось романтизувати Черкаси – із безліччю потворної реклами, із старими недоглянутими будівлями, а цього літа особливо запорошеними пилом, із висохлими газонами та квітами. На полотнах художника місто має вигляд південного курорта із яскраво-блакитним небом, з такою зеленню, яка буває лише на початку весни, а головне – це рожевий колір – стіни будинків, човни, хмарки, тротуари, паркани, дахи. У нас немає в місті стільки рожевого, можливо, крім філармонії взагалі немає рожевого! Але ми впізнаємо ці місця рідного міста, ми починаємо бачити цей рожевий на вулицях, ми починаємо бачити такі перспективи Черкас – стати втіленням наших рожевих мрій. Так, ми живемо у чудовому дивному місті. А інакше як би воно могло надихнути Художника?