Виставка "Ensō: Коло Життя"

Одна із якостей, що вирізняє талановитих митців – це вміння імпровізувати та слідувати знакам Життя. Вони добре знають цінність Випадковості, коли, на перший погляд незначні, деталі втручаються у творчий процес, врешті-решт направляючи його у зовсім інше, нове русло. Саме так, із дивного, майже містичного, збігу життєвих обставин та інтуїтивних інсайтів, народилось чимало робіт української мисткині Тетяни Черевань.

Представлена серія полотен була створена після подорожі художниці на тайський острів Самуї. Під час першого візиту туди в 2014 році, Тетяна та її родина натрапили на закинуту галерею. Місцевий майстер, що колись володів нею, вже давно помер, але мандрівникам вдалось познайомитись та потоваришувати із його онукою. Повернувшись на Самуї за три роки, в 2017, Тетяна знов відвідала це місце, знайшовши його у жахливому стані – зі стелею, що протікає, стінами, що розвалюються від старості, та поїденими термітами картинами. Художниця вирішила взяти декілька вцілілих полотен, аби використати їх у своєму новому проекті. Подібний символічний жест надання роботам "другого життя" сприймається ще більш виразно з огляду на ті зображення, що першопочатково були них: всі полотна були цікавими взірцями дзенського каліграфічного мотиву, знаного як ensō (енсо). Енсо – це коло, буддистський знак цілісності, просвітлення, циклічності та пустоти: як говориться у Сутрі Серця, "Форма –це пустота, пустота – це форма".

Використовуюючи енсо як тло для вісьмох портретів, Тетяна підсилює їх внутрішню наповненість та філософський підтекст, поєднуючи Західний інтерес до індивідуальності та типове для східних культур нехтування матеріальною стороною буття. Останнє символічно виражено й в самій манері зображення "буддистського кола": відповідно до канонів каліграфії, коли енсо зображується розімкненим (як у випадку з полотнами, використаними Тетяною), він позначає недосконалість як невід’ємну частину життя. А митці, як ніхто інший, мають існувати, балансуючи між бажанням досягнути досконалості та усвідомленням її неможливості.

Тетяна звертається до делікатних, й водночас, потужних жіночих образів не задля оспівування їх краси, прагнучи радше показати через них "безкінечність у кінцевості". Рослинний орнамент, в дусі Ар-нуво, підкреслює ідею про кінцевість усього матеріального, адже нема нічого більш плинного, ніж життя квітки. Водночас, ієратичність авторського меседжу робіт підсилюються центричністю композицій, статичністю поз моделей та активним використанням золотого кольору, що традиційно асоціюється зі світлом та духовним ростом.

"Ars longa," як говорить відома приказка. Але ніщо не вічне. І в той самий час, історія робіт Тетяни, доводить, що ми можемо досягнути безсмертя через "реінкарнацію", знаходячи своє продовження у роботах інших. Боротьба з Часом – це заздалегідь програна війна. І єдине, що ми можемо зробити – прийняти плинність усього. І, можливо, тоді Час розкриє на свою вічну природу, яка постійно вертається сама до себе."
Олександра Осадча, мистецтвознавець

Глядачам буде представлено 8 робіт, та відео фільм. Проект доповнено графічними та живописними замальовками з подорожі. Всього на виставці більше 30 творів, які художниця створила протягом 4 місяців. 

Галерея працюватиме кожного дня з 11:00-18:00.