Сергій Войченко

До татуювання ставлюся, як до образотворчого мистецтва

Професійним художником я себе не вважаю. Художник навчався в академії, отримав диплом, робить персональні виставки. В цьому контексті я абсолютно не художник.

У мене немає свого стилю. Є своя манера виконання роботи, є декілька улюблених напрямків у татуюванні. Кожен художник малює по-різному, навіть одні й ті ж мотиви. Хоча за манерою роботи, без підпису, часто можна сказати, який саме майстер робив татуювання. 

До татуювання ставлюся, як до образотворчого мистецтва. Придумати якийсь стиль навмисне не можна, ти просто малюєш по-своєму. А з часом кажуть – о, який цікавий у людини стиль роботи.

Татуювання – це своєрідна розкіш. А розкіш має свою ціну. У сьогоднішній політичній ситуації, люди напружені й перебувають у поганому настрої. У такому стані вони не дуже хочуть витрачати гроші на необов'язкові речі. Татуювання – це не ліки і не хліб, без нього можна спокійно прожити.

Фото зі сторінки героя в соцмережі ВКонтакте

П'ять років тому я працював гірше, 10 років тому – ще гірше

Колись татуювання було екзотичною роботою. Ідея зайнятися цією справою прийшла в голову моєму другу: він – бізнесмен, а я – творець. Зараз мені 43 роки, і я не можу зі стовідсотковою впевненістю сказати, що я буду займатися цим все життя. Хочеш розсмішити Господа – розкажи йому про свої плани. Тому я нічого не планую.

Моїм першим татуюванням, зробленим клієнту, був знак зодіаку. Це була невелика досить акуратна робота. Все обладнання на той час було повністю саморобним.

Траплялося, що я освітлював свої татуювання. П'ять років тому я працював гірше, 10 років тому – ще гірше. І це нормально, мої ранні татуювання не є винятком, їх перебиваю не тільки я, а й інші майстри Черкас.

Чужі роботи я не копіюю. Татуювання по чужим флешам не роблю. Буває передеру ідею, грішний. Але все одно по-своєму виходить в результаті.

Якщо людина приносить поганий задум, я так і кажу їй – ідея паршива

Трапляється, людина приходить і каже, набийте мені щось маленьке, непомітне, щоби не впадало в очі. Я питаю її – навіщо вам тоді татуювання в принципі?

Якщо клієнт зможе пояснити мені, чому його примха настільки важлива – я виконаю таку роботу. Але найчастіше цей каприз пов'язаний із тим, що людина – не фахівець і не знає нюансів цієї професії. Аналогічна ситуація, якщо я зайду в ресторан і почну пояснювати шеф-кухарю, як робити фуа-гра. Знаєш як – роби сам, не вмієш – чекай за своїм столиком.

Якщо людина приносить поганий задум, я так і кажу їй – ідея паршива, і через декілька років таке татуювання матиме дуже нікчемний вигляд. Я не хочу робити таке тату. В таких випадках рекомендую своїх колег, можливо, вони зможуть грамотно втілити цю ідею в татуюванні. Так, наприклад, я не буду робити маленьке татуювання на великому плечі. Швидше за все, від цієї роботи я відмовлюся.

Часто людина приходить із однією ідеєю, а реалізуємо ми зовсім іншу. Тому що людина почула всі мої доводи, всі "за" і "проти".

Обов'язково потрібно дотримуватися чистоти процедури: антисептика, дезінфекція та стерилізація. Одноразовість витрачених матеріалів, все треба розкривати перед клієнтом... Хоча зізнаюся, наші люди нічого не бояться і рідко цікавляться безпечністю процедури.

Не потрібно шукати чуже татуювання, обирайте конкретно свою тему

Намагаюся не перевантажувати ні себе, ні бідне людське тіло, тому одного клієнта на день мені більше ніж достатньо. Винятком є пари, яким потрібно зробити щось невелике. 

Багато майстрів не враховують анатомію тіла, композицію у малюнку. Це неправильно. Мені не подобаються татуювання, схожі на наклейки на тілі людини, хаотично розкидані там і тут. 

Якщо я захотів би татуювання, я б шукав хорошого майстра, а не дешевого. Бо шансів отримати кривого бобра замість потрібного орнаменту, і потім лежати в інфекційній лікарні, набагато менше. Отримавши поганий досвід, людина сприймає татуювання негативно.

Не потрібно шукати чуже татуювання, обирайте конкретно свою тему. Чомусь люди часто думають, що у татуювальника і альбомів ніяких немає, і запропонувати клієнту нічого, тому всі шукають зображення в Google. Зазвичай вони знаходять сфотографоване на мобільний телефон татуювання на плечі або гомілці людини, з усіма спотвореннями малюнка.

Я працюю в незвичній для багатьох людей техніці. Майже завжди малюю попередній ескіз майбутнього татуювання безпосередньо на тілі клієнта за допомогою ручок і маркерів. Людина бачить у дзеркалі, як саме малюнок "ляже" на її плече або ногу, за необхідності вносить поправки в ескіз.

Вікторія Росенко