Оксана Тункевич

Оксана Тункевич з дитинства мріяла стати балериною і робила все, щоб досягти своєї мети. Після навчання у декількох балетних школах, дівчина виконувала сольні партії в Одеському театрі опери та балету. Оксана була переконана, що мрія здійснилася, та доля закинула її в Черкаси. Зустрівши майбутнього чоловіка, дівчина зважилася на тимчасовий переїзд у місто над Дніпром. В результаті Оксана залишилася у Черкасах і вирішила продовжувати справу свого життя вже у ролі викладача, ставши засновницею першої школи класичного балету в нашому місті.

Виявилося, в Черкасах немає балету. Мене це здивувало, тому що у вашому місті є сцена, глядачі, чому б не показувати балет тут? Я задумалася над розвитком цього напряму. Ми відкрили балетну школу, де зараз навчається 70 осіб. Є перспективні дівчатка з дуже хорошими даними. Щоправда, в балеті все залежить від працьовитості. Твої природні дані не завжди грають вирішальну роль. Дівчинка може бути взагалі без даних і досягти набагато більших успіхів, ніж дівчата з хорошою гнучкістю чи підйомом, але трішки ліниві...

Я реалізувала свою майстерність в ученицях. Це дуже радує, адже були часи, коли я переживала, що моя кар’єра завершиться разом із переїздом. Зараз бачу, що мої учениці подають великі надії і завдяки моїй допомозі зможуть реалізувати себе у професії!

У балеті кожен зайвий грам ти відчуваєш на собі. Звісно, у кожного свої особливості організму: хтось може їсти дуже багато і залишатися худим, а хтось з'їдає зайву булочку, і це одразу видно на талії. В балеті ти не можеш дозволити собі зайвого. Кожен зайвий грам ти відчуваєш на собі, особливо якщо працюєш в театрі, де вистава через день. На сцені це проявляється сповна: з’являється важкість у рухах, ти не так добре відчуваєш своє тіло... А глядач все це помічає.

Вагітність кар’єрі не перешкода. Балерини часто продовжують займатися до 7 місяця вагітності, танцюють до п’ятого і дуже швидко виходять з декрету. Я танцювала до третього, оскільки у мене були двійнята. Зараз, коли моїм діткам півтора рочка, моїй школі вже 6 місяців. Усі творчі люди не можуть сидіти на місці, це фанати своєї справи, тому тобі постійно хочеться рухатися, ти переживаєш, що щось пропускаєш.

Вранці – кава, в обід – шматочок сиру, а ввечері – кефір. Балерини готові пробувати різне, щоб схуднути. В дорослому віці це питання сприймаєш більш зважено. Але під час навчання в училищі траплялося різне. Було дуже багато "порад"... Дехто пив купу сечогінних пігулок, а це дуже небезпечно для життя. Коли ти випиваєш таку кількість таблеток, одразу втрачаєш воду. Вона, звісно, повернеться разом з кілограмами через два дні. Стан після цього просто жахливий... Вчителі ж просто говорили, що з їжі можна дозволити собі каву вранці, в обід – шматочок сиру, а ввечері – кефір.

Ми були фанатами і пробували на собі все, навіть "сон в шпагаті". І книжки читали в шпагатах, і телевізор дивилися тільки в шпагаті з пуфика. Коли хочеш досягти своєї мети, ти готовий іти на будь-які жертви.

Пуанти стирають пальці – у балерин постійно стерті ноги. Зараз легше, тому що з'явилися силіконові вкладиші. Коли ми тільки починали, обмотували пальці капроновим носочком і ставали в пуанти. Якщо ти потанцював довше на хвилину, то все. Звісно, під час репетиції партії ти не можеш сказати "Все, я стер пальці". Ти до кінця репетируєш... А от на наступний день – пекельний біль, і ти ще тиждень не можеш одягти пуанти.

Кар’єру всі балерини завершують у різному віці. Я знаю, що Плісецька й у сімдесят років виходила на сцену і танцювала лебедя. Але вважають, що у балерини робочий стаж повинен бути 20 років. Якщо ти в 15 закінчуєш училище, то танцюєш десь до 35-36 років, у всіх по-різному... І можеш іти на пенсію. Багато балерин на пенсії все одно танцюють, хтось продовжує кар’єру і до 45-ти, але це вже важко.

Яна Проценко