Екскурсія "Вереміївський дукач"

Ювелірне ремесло на українській території відоме ще з VI століття. Вважається, що найвищого розквіту воно сягнуло у XVIII столітті.

В давні часи та навіть в часи наших прабабусь прикраси були чимось більшим, ніж зараз для нас, їхніх нащадків. Вийти на вулицю без прикрас – це було ніби вийти голою. Прикраси в першу чергу вигравали роль оберегів перед злими чарами, злими людьми та стихіями.

На лівобережній Україні найпопулярнішою прикрасою був дукач. Виготовляли його з двох монет: одну вставляли в оправу, а з іншої – робили бант.

Намисто – найдавніша і найбільш поширена форма жіночих нашийних прикрас що існувало на території України.

Українські селянки дуже полюбляли різноманітні сережки, це один з найдавніших видів традиційних жіночих прикрас. На той час вушка дівчаткам проколювали у досить ранньому віці, часто починаючи з двох років. Для цього використовували тонкі гострі сережки, які залишалися до заживання ранки. Діти носили переважно мідні сережки, дівчата та поважні молодиці здебільшого срібні, позолочені чи золоті, все залежало від майнового статусу родини.

Про все це ви почуєте, а головне, побачите на екскурсії.

Запис за тел.: (097) 098-36-76 та (0472) 36-12-35.