Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради

Заклад був збудований в 1976 році. Будівництво проводило СМУ-1 треста "Черкасижитлбуд" під керівництвом Тупчиєнка В.Ю., який став першим директором будинку-інтернату.

Рішенням обласного виконавчого комітету від 31.12.1976 року введений до експлуатації Черкаський будинок-інтернат для престарілих.

Рішенням обласного виконавчого комітету від 15.01.1991 року будинок-інтернат для престарілих було перейменовано в Пансіонат ветеранів війни та праці.

3 грудня 1997 року спільно з американським реабілітаційним центром м. Санта-Роза, штат Каліфорнія, США, на базі пансіонату створений та працює реабілітаційний Центр для хворих, що перенесли гострий інсульт та інші тяжкі хвороби з руховим дефіцитом, які потребують реабілітації після стаціонарного лікування.

Рішенням обласної ради від 02.12.2011 року Пансіонат ветеранів війни та праці змінив назву на Комунальний заклад "Черкаський геріатричний пансіонат Черкаської обласної ради".

КЗ "Черкаський геріатричний пансіонат ЧОР" є стаціонарною соціально-медичною установою для постійного та тимчасового проживання одиноких громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, у тому числі з психоневрологічними захворюваннями, громадян, які потребують стороннього догляду, побутового та медичного обслуговування, соціальної та медичної реабілітації за показаннями.

КЗ "Черкаський геріатричний пансіонат ЧОР" є неприбутковою установою, фінансується з обласного бюджету по галузі "Департамент соціального захисту населення".

Основним завданням пансіонату є: забезпечення належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку та психічно хворим громадянам, які потребують стороннього догляду і допомоги.

Пансіонат розрахований на 160 місць.

У складі закладу функціонують такі відділення: геріатричне, психоневрологічне відділення та медичний центр відновлювального лікування.   

Основним завданням медичного центру відновлювального лікування є соціально-медична та психологічна реабілітація підопічних та відновлення в них навичок до самообслуговування та самостійного проживання, повернення до активного життя після гострого інсульту в термін не більше 12 місяців і проведення курсу активної терапії;  після травм та оперативного лікування опорно-рухового апарату;  після оперативного лікування в разі потреби відновлення тимчасово втрачених функцій по пересуванню та самостійному обслуговуванню.