Туристический маршрут: старинные церкви Черкасской областиДеревянные церкви обычно остаются вне поля зрения туристов. Черкасский блогер dniprovych решил показать прекрасные и аутентичные памятники религиозного зодчества в своем ЖЖ. |
| 26 ноября 201565456 |
К сожалению, одной деревянной церкви на Черкасщине в этом году не стало – в селе Чернявка Черкасского района сгорела церковь св. Петра и Павла.
Недалеко от Черкасс (20 км), находится село Нечаивка, в лесах возле которого растет много грибов, а в самом селе сохранилась церковь Рождества Пресвятой Богородицы, она построена во второй половине XVIII века.
В селе Белозерье сохранилась Святопреображенська церковь 1867 года. Если ехать автобусом Черкассы – ст. им. Шевченко, ее видно, она находится в центре села. К сожалению, вокруг нее бетонный забор и не во время служения она закрыта.
Недалеко от Смелы есть село Константиновка. Церковь Вознесения Господня 1882 года строительства с дороги не видно, хотя она находится за квартал от центра села. Местные охотно подскажут вам путь к ней.
Другая церковь Смелянского района находится в живописном селе Терновка, что раскинулось по обе стороны реки Гнилой Ташлык. Церковь св. Дмитрия Солунского находится в центре села, пропустить ее трудно. Год построения церкви 1822.
На пути между Смелой и Каменкой лежит село Михайловка – в нем и сохранилась церковь св. арх. Михаила, 1845 года.
Если в центре села Михайловка повернуть по указателю на Жаботин, то можно увидеть Успенскую церковь 1851 года.
За пару километров от райцентра Каменка находится село Ребедайловка, с трассы до деревни пару километров. На холме в селе сохранилась церковь Пресвятой Богородицы 1796 года.
Орловец, село которое вытянулось вдоль трассы Смела – Городище – Корсунь – Киев. Находится оно между Смелой и Городищем. Церковь расположена так, что в листьях деревьев ее можно и не заметить. Свято-Николаевская церковь построена в 1779 году запорожским казаком Кириллом Половым. Так что это казацкая церковь. Это один из почти 40 старинных деревянных храмов, сохранившихся на Черкасщине.
В селе Стецовка Чигиринского района создан скансен среди живописных холмов, среди которых и не скажешь, что ты находишься на Черкасщине. Сюда же перенесли деревянную церковь с Левобережья. Николаевская церковь построена в конце XVIII века.
Церковь Святой Троицы (XVIII век) в селе Драбовцы Золотоношского района очень необычная. Кажется, что ты где-то на Прикарпатье, а не на Черкасщине. Здание церкви не раз переносилось и перестраивалось, церковь реставрировали в 70-х годах прошлого века мастера из Закарпатья, которые и предоставили ей такой необычный для нашей местности вид.
А церква в селі Мельниківка Смілянського району.
О, спасибі за відомості, Іване-сан!))
Мабуть, не всі церкви навтіь науці відомі (нехай, може, це й не про "Вашу" - але то таке...)
Есть ещё деревянная церковь в селе Великий Хутор Драбовского района
О, цікава інформація!
(Як мовиться - що далі в ліс - то більше дров...)
Спасибі щиро!
Ще є стара церква в с. Кобринове Тальнівського р-ну, правда не впевнена, що вона дерев’яна. Точно знаю, що в радянські часи в ній був млин.
Цікаво!..
І Вам, пані Оксано спасибі за відомості!
Хтось би зафотографував кожну цю церкву, і кожне з'єднання балок\мазок старій на іконі\завиток на деревляному різьбленні - ОКРЕМИМ КАДРОМ!
(Щоб на випадко втрати відтворити можна було. Є дуже люті скептики й противники відтворення втрачених пам'яток - але за наявности достатньої кількости й досить докладніх джерел – тобто світлин у тому числі насамперед - ще й як можна: у світі це повсюди роблять.
Тож шановні дописувачі, якщо у вас десь є старі хати, церкви, ікони, старі скрині, розписи по стінах (зокрема навіть НАЙБІЛЬШ ПРИМІТИВНІ!) в селах де ви мешкаєте – або навіть бодай ПАРУ БАЛОК від згорілого млина, моста, старої хати чи чогось такого – конче робіть світлини з кількох ракурсів та надсилайте кудись, щоб не пропало!!!
(Найкраще - до музею якогось: хоч би й Музею імени Іван Гончаря в Київі).
Бо потім з чого відновлювати втрачену спадщину: адже ніколи не знаєш, що може згоріти завтра (або знесуть забудовники)!
Користуючись нагодою, ще прошу всіх читачів: будь ласка, поширте, де лише можете цю нехитру "інструкцію" всюди, де лише матимете можливість (насамперед серед односельчан).
Адже на початку минулого сторіччя, коли ми мали по Україні значно більше гарних давніх хат та деревляних церков, шедевральних різьблених іконостасів та "примітивніх" народніх ікон, меблів, вишивки, залізні ковані двері та замкИ - краєзнавці не могли тодішніми фотоапаратами зафіксувати все це мистецтво у тисячах кадрів (як ми це зараз цифровими фотоапаратами можемо), доки його не знищили більшовики (а потім ще й Друга Світова...)
Ми втратили тоді СОТНІ ЗАМКІВ, ТИСЯЧІ ЦЕРКОВ, ДЕСЯТКИ ТИСЯЧ ІКОН!!!
Зробіть, хто що може, щоб хоча б те, що й зараз від нас повільно, але незворотньо відходить, зафіксувалося для нащадків.
(Адеж це, врешті, також ваша історія, ваші регіони, мистецтво та культура ваших міст і сіл - вони ж також в історії України щось та значили!!! А чим це буде потім довести, коли ми втратимо всі пам'ятки минулого, котрі у вас десь ще, може, зберігалися?)
Зрештою, як не хочете шукати Музей (щоб прислати їм свої світлини – аби не обтяжували Ваші власні телефони та компутери - ШЛІТЬ МЕНІ (хоч би й просто через Facebook).
ВСІМ БУДУ ГЛИБОКО ТА ЩИРО ВДЯЧНИЙ!